Назар Федорак. Поетика Галицько-Волинського літопису

・ Грудень 2008
Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2005.

Попри те, що Галицько-Волинський літопис досліджували не лише історики, а й філологи, синтетичного дослідження цієї пам’ятки українське літературознавство не мало: раніші праці традиційно зосереджувалися на проблемі часу складання основних частин твору, авторства, редакцій, мови, запозичень, впливів, натомість монографія Назара Федорака (в основу якої покладено захищену 2000 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка дисертаційну роботу) ці питання оминає, натомість порушує проблеми раніше не аналізовані. Автор досліджує і змістовий, і формальний рівні організації тексту, підкріплюючи кожне своє твердження відповідною цитатою з нього, а для інтерпретації застосовує інструментарій переважно двох теорій – структуралізму та семіотики. Одним із перших з-поміж дослідників Галицько-Волинського літопису Федорак звертає увагу на хронотоп пам’ятки. Розглядаючи засади авторської історії, він окрім концепції часу і простору аналізує образ і місце людини в літописі, з’ясовує складні відносини між визначальними для літописного жанру чинниками – історичним фактом, історичною подією, авторською візією історії. Особливу увагу він звертає на способи відображення (опис, розповідь, роздуми), вказуючи на переважання розповіді. У межах літописної історії автор виокремлює кілька основних ситуацій: герой і не-герой, воїн і невоїн, князь і не-князь; фрезерівські мітологеми «умертвленого царя» та «князівського весілля». Аналізує сирійську «Пісню про перлину», що входила до складу апокрифічних «Діянь апостола Томи», й зіставляє її з леґендою про євшан-зілля. Окрім персонажів, які традиційно перебувають у полі зору дослідників (Володимира Васильковича та Романа Мстиславича), розглянуто й функції інших персонажів: хана Батия, тисяцького Дмитра, Льва Даниловича та інших.

У кінці книжки додано чотири статті, які в дечому повторюють (стаття про особливості стилю Галицько-Волинського літопису), а в дечому поширюють виклад питань, означених у самому тексті, а також порушують і нові (дослідження Івана Франка, присвячені особливостям літописного тексту).

Треба також зазначити, що це дослідження спрямоване не лише на розгляд поетики однієї пам’ятки, а й на пошуки художніх елементів та комплексів, що складають основу літописного жанру.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!