Борис Херсонский. Пока еще кто-то

Олег Коцарев ・ Лютий 2015
Киев: Спадщина, 2012.

Борис Херсонський, безсумнівно, належить до кола класиків сучасної російськомовної поезії, і тим паче — російськомовної поезії України, про «класифікацію» якої останніми роками помітно активізувалися дискусії (а тепер і поготів, та ще й набули в контексті війни зовсім інших вимірів). Його книжка «Пока еще кто-то» з’явилася 2012 року у видавництві «Спадщина», яке орієнтувалося передовсім на україномовну художню літературу та відповідну читацьку публіку. Це можна зінтерпретувати як свідомий крок у напрямку «читацької інтеґрації» або «читацької дипломатії». Крок конструктивний, адже читання яскравих російськомовних поетів є первиннішим, аніж дискусія про те, до якої літератури вони належать: до української, російської, російської літератури України чи інших локалізаційних концепцій.

«Слово “культура” за будь-якої спроби говорити про вірші Бориса Херсонського неминуче виявиться ключовим», — така цитата Дмітрія Бака з журналу «Октябрь» прикрашає зворот обкладинки книжки. І справді, поет (і представник поетичної династії — його дід публікувався в Одесі ще в перших десятиліттях ХХ століття) у своїх текстах працює найчастіше не з безпосередніми, «зовнішніми» враженнями, а саме з культурним шаром, що його утворили різні епохи та явища. Так само й назва книжки апелює до бажання і вміння людей «грати в бісер», особливого взаєморозуміння та взаємовідчуття, що виникає на цьому ґрунті, а також повсякчасної загрожености такого відчуття. Це було б очевидно, навіть якби в книжці не було вірша «Пока кто-то знает толк в письменности шумера», хай у чомусь іронічного, але загалом абсолютно програмового, з таким ось фіналом:

пока кто-то знает что книга лежит
в основании мирозданья и жить не страшно и умереть не скучно.

Радянські й пострадянські часи, періоди історії Російської імперії, античний світ, православна мітологія, взагалі релігія, слов’янський фольклор та інші явища стають у віршах Херсонського об’єктами стилізацій, ігор і переосмислень (на дуже різних рівнях, аж до есеїстичного). Однак при цьому вони залишаються в полі дії дуже чітких індивідуальних характеристик авторського стилю. Гірка іронія, тонкий і універсальний, але не надто акцентований гумор, трохи прихована сентиментальність, розлогі й описові метафори, широке залучення лексики з дуже різних просторів, позбавлене силаботонічної чіткости римування, а подекуди — мелодика «накручування» звукових повторів аж до трансу. Це лише деякі важливі ознаки стилю Херсонського. Та ще невеличка, проте приємна «доза» інфантилізму, наївности (десь у погляді на світ, у манері формулювання думки, десь і в глибшій фактурі текстів), яка почасти урівноважує культурологію, історію та інші не до кінця поетичні матерії:

а гадалка сказала будет военный правитель

так что шейте ему с младенчества две фуражки и китель

а хотите цыган в мешок его покладет к речке снесет да утопит

подумайте годик два никто не торопит.

Письмо Бориса Херсонського має досить чіткі стилістичні межі, і в книжці «Пока еще кто-то» не знайдеться багато прикладів їх порушення. Зате ця поезія дуже розмаїта тематично і настроєво, а також педантично структурована у цьому сенсі: кожен із тринадцяти розділів зосереджується на певній темі чи мотиві. Це зручно для тих, хто читає через зміст, через список заголовків, і не завжди так само зручно для тих, хто хоче читати послідовно. Взагалі, складається враження, що умовна перша половина, а може, й дві третини книжки, містить динамічніші, вдаліші, вправніші вірші, ніж її завершення.

Наостанок варто згадати несподівано замріяні й так само несподівано доречні ілюстрації художника Олександра Ройтбурда. Несподівані з огляду на те, як важко буває добрати візуальний ряд до віршів, який не був би буквально-недоречним чи просто невдалим. 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!