Алєксєй Алєксєєв, Ігор Бураковський, Олексій Гарань. Політичні та економічні перетворення в Росії і Україні

Редакція Критики ・ Серпень 2003
Москва: Три квадрата, 2003.

Дві збірки однакового змісту, випущені в Москві російською та українською мовами у видавництві, яке вочевидь зацікавилося українською тематикою (анотацію на іншу його книжку, збірку «Апологія України», див. у торішньому вересневому числі «Критики»), є підсумком дослідницького проєкту, здійсненого за сприяння Інституту Кенана. Його учасники –російські та українські економісти, історики, соціологи Алєксєй Алєксєєв, Ігор Бураковський, Олексій Гарань, Лєокардія Дробіжева, Іґорь Клямкін, Олександр Майборода, Сергій Макеєв, Алєксандр Нєкіпєлов, Валерій Новицький, Еміль Паїн, Вільям Смірнов – пропонують свій аналіз перетворень в економічній, державно-політичній та етнополітичній сферах російського та українського суспільств, намагаються виявити причини, які зумовили розрив між очікуваннями від проголошених реформ та реальними результатами, роблять спробу виявити подібне й особливе в перехідних системах, які функціонують в Україні та Росії, пропонують власне бачення способів усунути завади на шляху динамічного розвитку обох країн і просуванню успішної інтеґрації до світової спільноти.

Статті українських і російських авторів готувалися за взаємообумовленими схемами шляхом міжнаціонального зіставлення. Але згідно із суворими теоретико-методологічними критеріями, це дослідження не є повністю порівняльним. Воно не припускало розгляду досить непростих відносин Росії та України, а також взаємного впливу на їхній розвиток. Концептуально-методологічна єдність та однаковість дослідницького інструментарію певною мірою коректуються відмінностями в розвитку двох пострадянських країн, а також в оцінках, пріоритетах, індивідуальних і професійних можливостях самих авторів міждисциплінарного дослідження. Вони намагалися уникнути небезпеки припасування реалій трансформації Росії та України під певну теоретико-концептуальну та ідейно-ціннісну схему, прагнули розглянути їхній складний та суперечливий розвиток і з’ясувати, що вдалося і чого не вдалося за минулі десять років і чому. Це особливо важливо тепер, коли в обох країнах одночасно з критичним переосмисленням цього періоду та зникненням із політичної сцени першого покоління пострадянських еліт виробляються нові курси внутрішньої та зовнішньої політики.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!