Jozef M. Fiszer, Tomasz Stępniewski. Polska i Ukraina w procesie transformacji, integracji i wyzwań dla bezpieczeństwa Europy Środkowo-Wschodniej

Дмитро Шевчук ・ Грудень 2017
Warszawa: Instytut Studiow Politycznych PAN, 2017.

У книжці польських політологів Юзефа Фішера і Томаша Стемпнєвського зосереджено увагу на сучасному становищі України й Польщі на тлі Центрально-Східної Европи та в контексті політики Европейського Союзу, Ради Европи, НАТО, ОБСЕ. Назва підказує три аспекти, що їх аналізують автори: трансформація, інтеґрація і безпека. Перший пов’язано з підбиттям підсумків трансформаційних процесів у Центрально-Східній Европі від часу повалення комуністичного режиму. Автори стверджують, що Польща й Україна демонструють різні досвіди посткомунізму: Польща успішно пройшла етап трансформації і тепер є взірцем для інших країн реґіону; в Україні відбулося три революції, однак і надалі не видно шансів для зміни олігархічної політичної системи. Другий аспект — аналіз можливости розширення ЕС. Третій стосується безпеки в Центрально-Східній Европі в контексті гібридної війни, яку веде Росія в Україні.

У першому розділі розглянуто наслідки трансформації та европеїзації в Болгарії, Хорватії, Чехії, Польщі, Румунії, Словаччині й Угорщині. Беручи до уваги чвертьстолітню ретроспективу від початку принципових системних змін у цих країнах, автори зауважують, що після початкової евфорії від здобутого суверенітету практично всі країни зазнали труднощів трансформації, а шлях до демократії виявився складнішим, аніж передбачалося. У другому розділі зосереджено увагу на позиції Польщі в реґіоні та проаналізовано її закордонну політику щодо малих держав. Фішер, який є автором цієї частини книжки, намагається довести, чому Польща не повинна легковажити малих сусідів — і членів ЕС, і тих, що лише готуються до членства. Окремо розглянуто питання, чи варто Польщі намагатися стати реґіональним лідером. Автор наголошує, що Польща і Швеція за підтримки Фінляндії, Чехії та Словаччини, Угорщини, Латвії, Литви та Естонії повинні створити нову програму розвитку ліберального і відкритого для світу ЕС, який має внутрішньо зміцнюватися та розвивати співпрацю із сусідами. Третій розділ книжки — це осмислення сучасної кризи ЕС і спроби дати відповіді на запитання про її джерела та наслідки, а також визначити слабкі сторони Европи, що впливають на її міжнародну позицію і часто зумовлюють її не надто ефективну реакцію на події у світі. Представлений аналіз показує, що ЕС декілька минулих років дрейфує і втрачає роль головного суб’єкта міжнародних відносин, стаючи пасивним актором на міжнародній арені. Ним легковажать у Москві, Пекіні та Вашинґтоні й інструментально трактують його у Берліні, Парижі та Лондоні. Водночас Европа демонструє відсутність рішучости і не виступає єдиним голосом на міжнародній арені, що зумовлює партикуляризм окремих країн-членів ЕС.

Решту частин книжки присвячено війні в Україні. Зокрема, в четвертому розділі представлено узагальнений погляд на війну, що точиться між Росією і Україною з погляду боротьби, яку Україна веде за незалежність, пам’ять та ідентичність. Водночас тут подибуємо намагання відповісти на запитання: чи в результаті війни між «братніми народами» зазнає поразки російська політика, спрямована на реінтеґрацію постсовєтського простору, в концепції якого Україна відігравала ключову роль? Чи військові дії приведуть до того, що Україні вдасться легше вирішити власні проблеми ідентичности, постсовєтської спадщини та колективної пам’яті? У п’ятому розділі російсько-український конфлікт розглянуто з перспективи сучасного стану НАТО й безпеки у Східній Европі. А завершує видання аналіз східної політики ЕС та впливу на неї військового конфлікту на Донбасі. Окрему увагу присвячено впливові Брекзиту на східний вимір політики ЕС, а також необхідність обговорити і сформувати нові принципи співпраці зі східними сусідами ЕС, що окреслено як Східне партнерство 2.0.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!