Pod red. Tadeusza Krząstka. Polska i Ukraina w walce o niepodległość 1918–1920

Олександр Шевчук ・ Лютий 2012
Warszawa: Wydawnictwo «Vipart», 2009.

Збірка «Польща і Україна в боротьбі за незалежність 1918–1920», що побачила світ у двох версіях – польській та українській, містить матеріяли наукової конференції, проведеної 2008 року у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки в Луцьку.

Обговорюючи історичні аспекти польсько-українських узаємин через призму національно-визвольних змагань початку XX століття, науковці закономірно зосередилися передусім на ролі в тогочасних подіях Симона Петлюри та Юзефа Пілсудського. Збірник відкриває стаття польського історика Чеслава Ґжеляка про політичні та воєнні передумови укладення Варшавської угоди 1920 року. Тему розвиває дослідник Микола Кучерепа статтею «Варшавська умова 1920 року – генеза, проблеми, результати». Орест Красівський зіставляє польську та українську держави в період між 1918 і 1921 роками. Єреміаш Шліпєц проаналізував становище армії УНР в 1920 році, а Віктор Голубко подав історичні портрети командирів армії Симона Петлюри. Висвітленню польсько-української спілки 1920 року в польській історіографії присвячено статтю Марека Дуткевіча, а Микола Литвин аналізує перебіг і геополітичні результати українськопольської війни 1918–1919 років. Владислав Верстюк підсумував історичне значення української революції 1917–1921 років.

Іншу важливу частину книжки становить аналіз стану тогочасної української та польської армій. Автори досліджують процес формування війська, його структуру та генезис, виявляють спільні та відмінні риси між арміями РП та УНР. Чимало уваги приділено звичаям, які встановилися в обох арміях і вплинули на укладення військового союзу. Єжи Томчик, представник міністерства національної оборони Польщі, розглядає угоду Пілсудського та Петлюри на ширшому тлі традицій польського війська. Натомість Людвік Кобєрський зосередився на конкретній «Битвіпід Задвір’ям 17 VIII 1920 р.», а Тадеуш Кшонстка – на Замойській битві й обороні Замостя в серпні 1920 року. Полковник Збройних сил України Ярослав Костяк міркує про вплив традицій армії УНР на сучасні Збройні сили України, а Єжи Залєвський досліджує «прометейський» напрям у політиці та військовій пропаґанді Другої Речі Посполитої. Тема статті Юліуша Тима – «Перший полк легкої кавалерії Юзефа Пілсудського – традиція і сучасність».

Частину вміщених матеріялів присвячено культурному складникові розглянутих на конференції проблем. Тереза Малґожата Ґарбач аналізує те, як відображено польсько-українські стосунки у польській документальній фільмотеці; Алєксандер Ґарбач описує цвинтарі та пам’ятники воїнам УНР у Польщі; Анжей Чєшла міркує про місце «козацької могили» в свідомості мешканців польського містечка Алєксандрув-Куявський.

Підсумки конференції підбив Єреміаш Шліпєц.

Збірник виразно демонструє, що польські та українські історики порізному інтерпретують події тих часів, але й очевидним є прагнення діялогу, намагання провадити конструктивну бесіду навколо дражливих тем.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!