Іван Дзюба. Порнократія на марші

Дар'я Семенова ・ Грудень 2008
Київ: Смолоскип, 2007.

Збірку склали писані «на злобу дня», а тому подекуди сатиричні до ґротеску статті, що є здебільшого перед тим друкованими в пресі відгуками на події 2003–2007 років. Увагу академіка Івана Дзюби раз по раз привертає «мовне питання», всілякі ініціятиви й висловлювання, що спотворюють справжній стан цієї проблеми: автор викриває обстоювання «двомовности» як боротьбу за право не знати української, тоді як сам він утверджує власний варіянт двомовности своєю книжкою, вміщуючи в ній російськомовні дописи до періодики. Саме ті, хто обстоює права української мови і культури, якраз і є, за Дзюбою, справжніми «двомовними», адже вони послуговуються – і цілком уміло – також і російською, бо того вимагає нинішня ситуація.

Хоча назва збірки може ввести в оману, автор далекий від моралізування навколо порнографії: йому йдеться про «владу безстидства» як специфічний, поряд із іншими історичними «-кратіями», вид державного правління. Дзюба не є речником котроїсь із політичних сил, йому йдеться про загальний «рівень “децибелізації”», за яким годі почути окремі розважливі голоси. Важко сказати, чи має шанси бути почутим він сам – крізь гамір байдужих туристів, що юрмляться перед ятками з виставленою на продаж кічевою символікою, – недарма видавці оздобили її зображенням обкладинку книжки про дискурсивний галас у сучасному інформаційному просторі, де ніхто не слухає нікого.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!