Пантелеймон Куліш. Повне зібрання творів. Листи. Том I: 1841–1850

・ Березень 2006
Київ: Критика, 2005.

«Що ж до науки, до політики й культури в широкому розумінні слова, то тут більшого за Куліша я не бачу. Здається, тільки він один маячить світлою плямою з темного минулого. Тільки його можна вважати за спражнього европейця, за ту людину, яка наблизилась до типу західного інтеліґента». «Куліш – найтрагічніша постать в історії української інтеліґенції – перше (в добі Відродження) напруження національного інтелекту». Так в одній тональності промовисто і сильно характеризували Микола Хвильовий і Євген Маланюк постать Пантелеймона Куліша.

Видати більш чи менш повного Куліша намагалися тричі. Першу спробу здійснила Кулішева дружина Ганна Барвінок. Київське видання «Сочинений и писем П. А. Кулиша» за редакції Івана Каманіна мало складатися з 20 томів, у 1908–1910 роках з’явилося перших п’ять, але 1911 року Ганна Барвінок померла, і видання припинилося. У той самий час львівська «Просвіта» заходами Юліяна Романчука видала шість томів «Творів Пантелеймона Куліша». Наприкінці двадцятих років опублікувати художні твори письменника у 25 томах спробував Інститут Тараса Шевченка; до 1931 року вийшло всього три томи. Нині «Критика» розпочала видання повного Куліша, яке має нараховувати 35 томів і складатися із семи серій: «Художні твори», «Переклади та переспіви», «Наукові праці. Публіцистика», «Щоденник. Подорожні нариси. Спогади», «Листи», «Мистецька спадщина», «Varia».

До першого тому ввійшли листи 1841–1850-х років. Серед Кулішевих кореспондентів цього періоду – Осип Бодянський, Вацлав Ганка, Міхал Ґрабовський, Григорій Квітка (Основ’яненко), Микола Костомаров, Михайло Максимович, Опанас Маркович, Пьотр Плєтньов, Ізмаїл Срезневський, Тарас Шевченко, дружина Олександра з дому Білозерських, її брати Василь та Віктор і сестра Надія та інші. Упорядник Олесь Федорук зібрав усі відомі листи письменника та до нього (в цьому томі їх відповідно 302 і 41), третину з них опубліковано вперше; частину текстів підготувала петербурзька дослідниця Наталья Хохлова. Тексти подано за автографами, якщо вони не збереглися – за копіями або авторитетними виданнями. Задля цього опрацьовано архівні фонди Києва, Чернігова, Москви, Санкт-Петербурґа, Кракова. Листи супроводжує детальний науковий коментар, довідковий апарат складають покажчики іменний анотований, географічний, альманахів, збірників, періодичних і продовжуваних видань.

Видання появилося в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики «Відкритий архів» завдяки фінансовій підтримці Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!