Террі Пратчетт. Правда

Галя Василенко ・ Грудень 2017
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклав з англійської Олександр Михельсон

Фантастичний світ, виявляється, не така вже й складна річ. Досить лише достеменно переказати реалії нашого світу, перевдягнувши їх у костюми вигаданих персонажів. Ці костюмерні операції щодо ХХ — початку ХХІ століття чи не найкраще виконує Тері Пратчет. З-під його пера вийшли тисячі сторінок переписаної на казковий манер історії західного світу. І це навіть не пушкінська «ложь, да в ней намек» — Пратчет не натякає, а без зайвих церемоній нещадно критикує нашу реальність, пом’якшуючи критику доторками магії.

«Правда» — перший український переклад доробку фантаста. Не дивно, що саме цей твір і що саме тепер, коли до наших широт почала доходити страшна правда про постправду — болючі досвіди українського знайомства з тим, що словом «правда» можна прикривати звичайнісіньку брехню. Найкумедніше те, що «Правда» — це назва не лише роману, а й друкованого видання, з-під диктату якого врешті почав виходити український простір.

Дискосвіт (Discoworld, у деяких перекладах — Плаский світ) — вигадана реальність, де живуть усі можливі фантастичні персонажі, яка, втім, існує за знайомими людськими законами. Анк-Морпорк — місто у цій реальності, яке, за словами Пратчета, поєднує риси Лондона ХVIII століття, Сієтла XIX століття і сучасного Нью-Йорка. Вільям де Ворд (de Word — добре прізвище для любителя слів) пише новинні листки для сильних Дискосвіту. Це невеликий, утім, стабільний заробіток. Дія роману розгортається довкола його випадкової зустрічі з винаходом гномів. Їхню любов до золота в романі виопуклено їхнім долученням до мистецтва алхіміків — анк-морпоркські гноми намагаються перетворити свинець на золото. Це їм, звісно ж, не вдається (хай і фантастична, реальність залишається реальністю), втім, вдається перетворити свинець на безліч слів: валюта легкого обміну на долари, що теж непогано. Зустріч Вільяма і щойно винайденого свинцю-для-слів (вочевидь, ідеться про друкарський верстат) стає вирішальною для всього Дискосвіту. З’являється газета.

Друковане слово і його вплив на цивілізаційний поступ — тема досліджена, та вона й далі цікава, особливо у ХХІ столітті, коли вже не друковане, а html-слово є вирішальним у багатьох аспектах життя. Новини стають доступні всім, а це неабищо. Вільямова газета «Анк-Морпоркський Час» містить і розслідування політичного скандалу, і новини про редьку чудернацької форми. Вистачить кількох тижнів випуску газети, як розпочнеться інформаційна війна, знайома кожному сучасному мешканцеві не-плаского світу планети Земля.

По-перше, політичні розслідування ставлять під множинну загрозу життя Вільяма: за ним стежить Варта, полюють замовні вбивці, і він опиняється в епіцентрі конфлікту анк-морпоркських можновладців — звичайна позиція для новинних видань, які прагнуть об’єктивности. Афішування пікантних подробиць політичного скандалу, небезпека наближення до істини, проблема слів, які варто скласти доладно, аби інформація дійшла у належному вигляді, — питання, знайомі всім журналістам.

По-друге, газеті «Анк-Морпоркський Час» не доводиться довго чекати на конкурентів, які створюють відверто шлаковий інформаційний продукт, що, втім, значно цікавіший звичайному читачеві. «Золота рибка вкрала мого чоловіка», «У далекому-далекому королівстві почалася війна із зубними феями», «Дощ з цуценят у царстві за отією горою», «У Доналда Трампа виявилось два пупки. Шок! Сенсація!» — подібні заголовки конкурентів газети з амбіціями чесної інформації тішать читачів значно більше. Не просто тішать — вони ще й їм вірять, адже хто повірить у політичне замовне вбивство. Нудно вірити у щось, що є поряд, якщо у далеких далях відбувається щось значно цікавіше. Бо, як не раз повторювали у романі різні персонажі, брехня обійде світ, поки правда взує лише одну ногу.

У двох проблемах Вільяма де Ворда Пратчет наголошує дві проблеми сучасного інформаційного світу: висока ціна за правду (вона часто вимірюється у валюті життя) і посилений інтерес до брехні — вона ж бо і цікавіша, і простіша до сприйняття. От вам і постправда.

«Правда» — це історія створення інформаційного світу. Написана легко, кумедно, разюче реалістично (і нехай вас не введуть в оману гноми, тролі та вампіри — вони всі серед нас) і, що важливо, правдиво.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!