О-Ка / Ольга Кузьмович. Про це і те

Роксоляна Свято ・ Жовтень 2005
Нью-Йорк: 2000.

Збірники «репортажів» і «фейлетонів» (так означила свої тексти авторка) – вислід багаторічної праці відомої громадської діячки, журналістки, пластової провідниці Ольги Кузьмович-Шепарович (або ж просто О-Ки) в еміґраційній газеті «Свобода». Статті, писані впродовж кількох десятиліть із різного приводу та з різним настроєм, витворюють дивовижно цілісний текст, ближчий до щоденникових записів чи навіть новелістики, аніж до традиційної публіцистики – завдяки спільній прикметі, яка їх об’єднує – приватності ракурсу. Кожна подія тут – маленький фраґмент життя авторки, чи то пережитий особисто, чи то прочитаний, побачений на телебаченні, просто почутий.

Книжка більше таки не про «Те», а про «Це»: про найприватніше та найсуттєвіше в житті людини, те, заради чого варто існувати й продовжувати покоління. Для авторки це, безсумнівно, Родина. Ольга Кузьмович витворює справжню історію роду в персонах, подає майже класичний зразок мемуаристики, але без того надмірного патосу й пієтету до предків, якого авторам родинних хронік зазвичай не вдається уникнути. Про своє бажання писати просто – «для мене завжди було цікавим думати про героїв як про звичайних людей» – Ольга Кузьмович пише ще на початку, ніби вберігаючи себе від спокуси витворювати родинні міти.

Хоча, чесно кажучи, створити міт роду Шепаровичів і Федаків (по материній лінії) було би неважко, адже, крім того, що належав він до традиційних галицьких священичих родів, походили з нього особи таки всім знані: це і Євген Коновалець (чоловік однієї тети), Андрій Iельник (хрещений батько Ольги й чоловік іншої тети), дід Степан Федак (відомий львівський адвокат, близький знайомий Iитрополита УГКЦ Андрея Шептицького). Згадує Ольга Кузьмович і Романа Шухевича, Олену Телігу, Святослава Гординського – кожну з цих осіб авторка знала близько, як, певно, й багатьох інших.

Та О-Ці таки вдається балансувати на тонкій межі ніжної любові до своїх «персонажів» і здорового журналістського критицизму. Певно, тому читати ці маленькі тексти дуже приємно й зовсім не нудно.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!