Рышард Капущинский. Путешествия с Геродотом

Тетяна Дзядевич ・ Червень 2009
Москва: Новое литературное обозрение, 2008.
Перевод с польского Ю. Чайникова

«Подорожі з Геродотом» (2004) – одна з останніх великих книжок відомого польського публіциста Ришарда Капусцінського (1932–2007). Він називав себе репортером, проте його праці виходять далеко за межі жанру репортажу, вони є навіть чимось більшим за публіцистику в сучасному її розумінні. Цей мандрівник здобув світову славу ще за життя. Однак в Україні ім’я Капусцінського, на жаль, відоме переважно полоністам.

«Подорожі з Геродотом» – це книжка про мандрівки у часі та просторі, супроводжені тонкими спостереженнями теперішнього і минулого. Сучасний світ постає з перспективи Геродотової «Історії», твору, який роками супроводжував журналіста у його мандрівках. На тлі тисячоліть зерна правди про світ відділяються від полови і набувають свого справжнього вигляду. Далека Індія і Близький Схід, Китай часів Мао і Африка постколоніяльного періоду постають у нотатках Капусцінського крізь призму універсальних людських цінностей. Автор звертається до проблем спільної мови та людського порозуміння, категорій «свого» і «чужого», традиції та новаторства, свободи і підпорядкованости. Й висновує, що ключ до їх вирішення – добра воля і відкритість на іншу особу, іншу культуру. Закорінений в европейську традицію письменник не є европоцентричним. У цьому він гідний свого духовного вчителя Геродота, який зі сторінок праці Капусцінського наближається до читача, унаочнюється у своїй людській сутності, не є «забронзовілим» пам’ятником далекої епохи. Капусцінський указує нам, що задля порозуміння надзвичайно важливою є повага до співрозмовника; і байдуже з ким ти розмовляєш, чи з вишуканим італійцем, чи індусом, котрий подає тобі чай, чи з китайським комуністичним функціонером, обов’язком котрого, серед іншого, є наглядати за тобою.

Одним із ключових моментів оповіді польського репортера є подолання кордонів, зовнішніх і внутрішніх. Особливо загострено це відчуває людина, котра вперше вирвалася за межі соціялістичного табору. Мотив межі, кордону є одним із визначальних для всієї книжки, власне, як і мотив мови. Мови як духовної батьківщини, як засобу подолати комунікативний розрив, виявити свою волю.

Книжка, видана в серії «Сучасне европейське письмо», наближає до читача Европу як ідейний концепт, і водночас – відкриває европейцям очі на весь світ. Цей текст закликає нас вийти за усталені рамки, які дають лише ілюзію захищености, а насправді – позбавляють людину глибокого екзистенційного досвіду відкриття Іншого.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!