Владислав Верстюк, Віталій Скальський, Галина Басара-Тиліщак, Володимир Бойко (упор.). Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917–1921 рр.)

Андрій Блануца ・ Червень 2018
Київ–Чернігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2017.

У збірнику подано виступи 36 учасників Міжнародної наукової конференції до сторіччя Української революції 1917–1921 років, представлено стан і поточні результати дослідження проблеми. У вступному слові Валерій Смолій на прикладі Української революції окреслює ідеологічне та дослідницьке значення вивчення українського державотворення. Владислав Верстюк аналізує зміни парадигм у дослідженні революції від концепції «Великої Жовтневої соціялістичної революції» до «Нарисів історії Української революції». Марк фон Гаґен зіставляє українську і російську революції, висновуючи, що українська є окремим історичним явищем. Марек Корнат аналізує концепцію геополітичної революції в Центрально-Східній Европі, беручи за точку відліку Першу світову війну. Ярослав Калакура звертає увагу на ментальний вимір Української революції. Станіслав Кульчицький підсумовує власні багаторічні дослідження і відповідає на запитання, чому в Україні перемогла радянська влада, – вона маніпулювала виборами. Руслан Пиріг досліджує знаних військових діячів революційної доби, зокрема, перебування генерала Вільгельма Ґренера в Україні у березні–жовтні 1918 року. Віталій Тельвак аналізує особливості творчого процесу Михайла Грушевського, а Ірина Матяш пише про архівні комплекси доби Української революції (левову частину архівів було вивезено за кордон) та їх використання.

Тарас Вінцковський звертається до теми українських ґубернських з’їздів на півдні України у 1917 році; Олександр Добржанський – до теми становлення української влади на Буковині восени 1918 року; Ганна Капустян – до Холодноярського повстанського руху; Геннадій Корольов – до компаративного аналізу українських національних проєктів і східноевропейських «держав-націй» у 1917–1923 роках. Вадим Машталір коментує створення Українського державного військового музею у 1917–1920 роках; Олександра Кудлай зосереджується на персональному складі Ради Народних Міністрів УНР; Геннадій Єфіменко – на державному статусі радянської України у планах і на практиці комуністичного будівництва.

Політичні сюжети українського державотворення досліджують Роман Тимченко (історіографія Гетьманського перевороту), Олексій Лупандін (зовнішня політика Павла Скоропадського щодо більшовицької Росії), Галина Басара-Тиліщак (особливості політичних та соціокультурних аспектів Української революції у повітових містах) і Олена Любовець (ДНУ «Енциклопедичне видавництво»), яка представила специфіку державних моделей Дєнікіна та Вранґеля як військово-політичних альтернатив розвитку «Півдня Росії».

До збірника також увійшли статті Яна Яцека Бруського, Віктора Веґлєвіча, Бериса Куцмані, Анатоля Трафімчика. Їхні дослідження різнопланові: від вивчення політичної історії до соціяльних аспектів революції.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!