Елен Блан. Родом із КГБ. Система Путіна

Володимир Гушулей ・ Лютий 2010
Київ: Темпора, 2009.
Переклав з французької Петро Таращук

Політолог із Національного Центру наукових досліджень Франції та редактор журналу «Transition et Sociétés» Елен Блан уже не перший рік вивчає політичні процеси в СССР і Росії. У книжці «Родом із КҐБ» авторка аналізує роль політичної еліти, але також спецслужб, олігархів та мафії у розвитку Росії. Свою розповідь Блан розпочинає від приходу до влади Юрія Андропова, чиє обрання генсеком ознаменувало остаточне злиття у Радянському Союзі влади КПСС та КҐБ. Андропову належала ідея боротьби з політичними інакодумцями засобами радянської психіятрії. Як стверджує Блан, він був також автором ідеї «перебудови», а Міхаіл Ґорбачов став лише добрим виконавцем перебудовчого «плану Андропова». Задум масштабних перетворень в СССР народився в кабінетах спецслужб.

Невдалий путч «ҐКЧП» та його наслідки авторка вважає, як і «перебудову », результатом діяльности радянських спецслужб: вони в такий спосіб намагались усунути Ґорбачова та відкориґувати втілення плану «Андропова ». Незграбний заколот було вчинено з метою зробити Захід поступливішим у переговорах про радянський зовнішній борг і залучити західні кредити для підтримки демократів перед загрозою реставрації тоталітарного режиму. Втім, Елен Блан оминає сам факт розпаду СССР, що згідно із запропонованою логікою мав би бути результатом спланованої діяльности КҐБ, а не найбільшим геополітичним потрясінням XX століття.

Доба Боріса Єльцина постає часом росту великого російського капіталу та формування зв’язків між великим бізнесом і мафією. Псевдоринкові реформи прикривали широкомасштабний переділ радянської власности між групою впливових сімей. Значення великого капіталу стало очевидним, Єльцина було переобрано на другий президентський термін, а його адміністрацію очолив один із російських олігархів.

Загальна слабкість Росії, збільшена економічними негараздами кінця 1990-х, змушувала шукати спадкоємця президента. Період частих змін урядів закінчився врешті появою ніким до того не знаного Владіміра Путіна, що, як і Андропов, прийшов до найвищої державної посади із спеціяльних органів. Блан причиною політичного успіху Путіна бачить його політику жорсткого протистояння чеченському сепаратизмові, що отримала громадське визнання після серії терактів щойно перед президентськими виборами. Дослідниця не вказує прямо, хто організував вибухи, але пропонує замислитися, кому найбільше було від них користи.

Прихід до влади Путіна став тріюмфом наступниці КҐБ – Федеральної служби безпеки, яка за нового президента отримала абсолютну владу над Росією. Нове політичне керівництво уможливило реалізацію основної мети – встановити панування над Европою, забезпечивши масштабне (і не завжди законне) проникнення російського капіталу в европейське економічне та політичне життя.

Елен Блан застерігає читачів проти російської загрози всьому европейському континентові, закликає не оцінювати сучасну Росію за демократичними критеріями, наводячи низку арґументів на підтвердження того, що керівну роль у політичному житті цієї країни відіграють спецслужби, великий капітал і мафія.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!