Wojcech Zajączkowski. Rosja i narody. Ósmy kontynent. Szkic dziejów Eurazji

Дмитро Шевчук ・ Серпень 2012
Warszawa: Wydawnictwo MG, 2009.

Польський історик і дипломат Войцех Зайончковський, пишучи працю «Росія і народи. Восьмий континент», не обмежився вивченням історії центру (Москви та Санкт-Петербурґа) та історії росіян. Свідомо прагнучи відійти від усталеної парадигми історіописання, заданої тими попередниками, які повністю ототожнювали історичний розвиток багатонаціональної Російської імперії з історією титульній нації. Росія бачиться Зайончковському як поліетнічний витвір (характеризуючи її, автор не раз уживає поняття «мозаїка»). Такий підхід зближує його книжку із класичною працею Андреаса Капелєра. Зайончковський досліджує імперію у зв’язку з вивченням процесу становлення націй та еволюції їх у бік національного самовизначення. Зокрема, особливу увагу автор приділяє становленню української нації. Доволі значущим складником дослідження є залучення відомостей про Кавказ, Середню Азію та Східний Сибір.

Стиль викладу відображає дві іпостасі автора: науковця (що пов’язаний серед іншого з авторитетним польським Центром східних досліджень) і дипломата. Монографію можна охарактеризувати як, з одного боку, наукову розвідку (з усіма її формальними ознаками, як-от посилання, цитати й обґрунтування вибраної методології), а з другого – як науково-популярний текст, на користь чого промовляє і підзаголовок («Нарис історії Евразії»), і використання усталених уявлень про Росію («у Росії дві біди – дурні і дороги»), звернених радше до масового читача.

Книжка складається із восьми розділів, послідовність яких розкриває загальний перебіг розвитку імперії. В окремих частинах розглянуто Великий Степ – як своєрідний протопростір цивілізаційного розвитку Евразії; проаналізовано особливості становлення Російської імперії; здійснено спробу зреконструювати «ментальну карту» населення імперії; описано вплив модернізації на розвиток соціокультурної системи імперії; досліджено процес перетворення народів, що населяли Російську імперію, на нації. Окремі розділи («До остаточного вирішення національного питання» та «Тріюмф націй») присвячено періодові Радянського Союзу та його розпадові. Щоправда, автор каже, що зміна географічного та політичного порядку ще не означає, що змінилися соціокультурні уявлення націй, які складали імперію і вбачали у Москві метрополію.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!