Осип Зінкевич, Григорій Панчук, Олена Голуб, Олесь Обертас, Михайло Трущенков (авторський колектив). Рух опору в Україні 1960–1990. Енциклопедичний довідник

Олексій Зарецький ・ Серпень 2016
Київ: Смолоскип , 2010.

Довідник «Рух опору в Україні» подає відомості про осіб, періодичні та неперіодичні видання, радіостанції, інші медійні проєкти, про діяльність громадських організацій, політичних груп – підпільних і леґальних, про інші суспільно-політичні утворення, дотичні до нонконформістського руху в Україні, а також про роботу організацій і комітетів на захист українських політв’язнів у західних країнах. Докладно висвітлено репресивні заходи радянської влади. Низка статтей описує діяльність української діяспори, а також тих різнонаціональних симпатиків, які виступали на захист українських правозахисників, співпрацювали з ними й передавали на Захід український самвидав.

Установлені для довідника хронологічні рамки є достатньо прозорими й не потребують докладного обґрунтування. З появою на початку 1960-х років шістдесятників загалом утвердилася орієнтація на ненасильницьку непідпільну боротьбу, – хоча першим самвидавним документом в Україні був Відкритий лист українських політв’язнів мордовських концтаборів до Комісії з прав людини ООН від 30 листопада 1955 року. Втім, українськими політв’язнями були головно учасники національно-визвольного руху під час Другої світової війни, члени ОУН і учасники бойових дій УПА. Рік 1960-й не є умовним – відлига сягала гребня, виник Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві, надруковані у 1961–1962 роках поезії Коротича, Вінграновського, Драча стали не лише літературною, а й суспільною подією. А 1990 рік, останній перед проголошенням незалежности, завершив перехід до цілком леґальних форм роботи.

Редакційна колеґія є водночас і авторським колективом видання: Осип Зінкевич, Григорій Панчук, Олена Голуб, Олесь Обертас, Михайло Трущенков. Працівник Радіо «Свобода» Григорій Панчук, як зазначає у передмові головний редактор Зінкевич, іще у 1980-х роках написав чимало біографічних довідок. Основному корпусові розташованих за алфавітним принципом статтей передує теоретична вступна розвідка Олеся Обертаса, поділена на підрозділи: «Шістдесятники», «Самвидав», «Дисиденти», «Перебудова».

Рішення на користь того, щоби присвячувати окрему статтю тій чи тій особі, визначалося в кожному випадку значущістю фактажу та помітністю ролі, а не її суспільно-політичною поведінкою, тобто участю власне в опорі. Але, зрештою, це енциклопедія, а не пантеон. Тому, наприклад, у словнику є довідка про таку суперечливу й далеку від нонконформізму фігуру, як Віталій Коротич, чиї ранні вірші були яскравим шістдесятницьким феноменом.

Запроваджено у науковий обіг великий обсяг нового матеріялу. Поряд зі знаними постатями, яким уже присвячено цілі дослідження (як-от Богданом Горинем, про якого ще 1997 року надрукував ґрунтовну монографію Тарас Батенко), дізнаємося про маловідомих учасників руху опору – наприклад, фізик Юрій Цехмістренко (1930–1990) сподобився уваги чи не вперше.

Великий обсяг підготовчої роботи, якої потребувала книжка, виконано у досить стислі терміни, що спричинило деяку кількість помилок, які, втім, можна вважати марґінальними й технічними.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!