Аннотированный указатель: В 2 томах. Русская интеллигенция. Автобиографии и биобиблиографические документы в собрании С. А. Венгерова

Степан Захаркін ・ Травень 2011
Санкт-Петербург: Наука, 2010.
Том 2: М–Я

Далеко не кожному дослідникові з тих, кому не судилося завершити свій opus magnum, пощастило так, як Сємьону Вєнґерову (1855–1920). Через кілька десятиліть по смерті науковця його праця над багатотомовим незавершеним «Критично-біографічним словником російських письменників і науковців» знайшла продовжувачів, які дали друге життя його робочим матеріялам, видавши покажчик письменницьких автобіографій, що їх збирав Вєнґеров для головної праці свого життя. Другий і останній том цього довідника, який підготували працівники Інституту російської літератури РАН (де зберігаються архів і бібліографічна картотека Вєнґерова), містить, як і випущений десять років тому перший (див.: «Критика», 2002, ч. 11, с. 26), силу українського матеріялу. Серед осіб, які відгукнулися на прохання Вєнґерова й надіслали йому матеріяли про себе, були відомі діячі української культури, як-от письменники Данило Мордовець, Максим Славинський, Михайло Могилянський і Зінаїда Тулуб, літературознавці Микола Петров, Микола Сумцов, Володимир Перетц і Володимир Міяковський, мистецтвознавець Олекса Новицький, історики Володимир Щербина, Оникій Малиновський і Кость Харлампович, археолог Гнат Стеллецький, економіст Михайло Туган-Барановський, хімік Лев Писаржевський, біохімік Олександр Палладін, містобудівник Євген Патон, терапевт Василь Образцов, педагоги Олександр Стронін і Степан Сірополко, журналіст Олександр Саліковський. Годі перебільшити значення вєнґеровської збірки для дослідження українських діячів «без біографій» – на зразок поетів Івана Федорченка та Валеріяна Тарноградського, письменника й актора Леоніда Пахаревського або охтирського педагога й літератора Олександра Твердохліба. Хоча видання й не вільне від фактологічних неточностей (зокрема, й в «українському» сеґменті), проте загалом його підготовано на високому рівні, гідному пам’яті короля російських бібліографів. Як і раніше, воно наводить на думку про бажаність систематичної коментованої публікації автобіографічних матеріялів українських діячів зі збірки Вєнґерова.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!