Составитель Марлен Ларюэль. Русский национализм. Социальный и культурный контекст

Тамара Злобіна ・ Жовтень 2009
Москва: Новое литературное обозрение, 2008.

Збірник, жанрово означений як соціологічний, об’єднує тринадцять статтей, присвячених різним аспектам націоналізму в сучасній Росії. У них розглянуто актуальні проблеми соціяльного та політичного життя: суперечності ідентифікації «колоніяльної імперії» чи «держави з рівними правами громадян, без обмежень за національністю»; стосунки «титульного етносу» та національних меншин; суперечності федерального устрою та законодавства; прояви ультраправих ідей, ксенофобії та антисемітизму у публічному дискурсі; націоналістична література та «паранаука». У передмові Марлєн Ларюель робить спробу об’єднати розрізнені авторські тексти коротким оглядом і структуруванням проблематики. Зокрема, цікавою є теза про традицію конструювання російської ідентичности через співвіднесення з «величчю держави», її світовою місією та міжнародним впливом. Націоналізм (патріотизм) позбавляється будь-яких внутрішніх, громадянських цілей і перетворюється на ширму для влади.

Тематично збірник поділено на чотири частини, статті до яких підібрано досить довільно. У першому розділі «У серці націоналізму: політика, ксенофобія та паранаука» розглянуто «примітивний» націоналізм, або ж націоналізм ксенофобії та аґресії (автори – Єкатєріна Міхайловська, Віктор Дятлов, Анастасія Мітрофанова); у другому «Національна політика та російський націоналізм: суперечливі відносини» проаналізовано різноманітні аспекти владної політики та юриспруденції стосовно означеної проблеми (Алєксандра Бахтуріна, Владімір Малахов, Алєксандр Осіпов, Сєрґей Соколовський); у третій розділ «Націоналізм, література та літературознавство» чомусь потрапила культурологічно-історична розвідка Ольґи Малінової про стосунки між «західництвом» й «антизахідництвом» у пострадянській Росії, а статті Ільї Кукушкіна та Оксани Тімофєєвої присвячено скандальним книжкам ультраправого письменника Алєксандра Прохорова. Четвертий розділ «Роль ЗМІ у поширенні націоналістичного дискурсу» об’єднує розвідки про націоналізм і толерантність у провладній пресі Санкт-Петербурґа (Анна Толкачова, Раіса Акіфієва), стосунки між місцевими та міґрантами у Пермському краї (Андрєй Борісов, Юрій Васілєнко), діяльність російської прокуратури в боротьбі з проявами ксенофобії у пресі (Міхаіл Кроз).

Більшість статтей виглядають як систематизований виклад інформації з незначними авторськими узагальненнями – переказ і класифікація матеріялу, без чіткої авторської гіпотези та висновків. Попри (нечасті) згадки імен Бенедикта Андерсона, Ентоні Сміта та Ернеста Ґелнера, слід відзначити недостатність теоретичної бази та чіткої критичної позиції (більшість посилань у текстах стосуються емпірики, а спроби втриматись у межах «нейтрально-об’єктивної» наукової позиції виливаються у просту описовість). Інколи автори вдаються у розлогі історичні екскурси, наприклад, стаття Алєксандри Бахтуріної «“Національне питання” в Російській імперії у пострадянській історіографії» виглядає як «огляд літератури» зі вступної частини дисертації, а Ілья Кукулін у розвідці «Реакція дисонації: леґітимація ультраправого дискурсу у сучасній російській літературі» переказує історію націоналістичних угруповань у літературному середовищі та популярній культурі, починаючи від середини XX століття, однак, наводячи безліч деталей, не вписує це явище у загальний культурний контекст і не дає чітких висновків. Такий методологічний підхід виглядає виправданим лише у вузькоспеціяльних дослідженнях, наприклад, Сєрґея Соколовського «Есенціялізм у російському конституційному праві (на прикладі термінології конституцій республік у складі РФ)».

Попри певну «мілкоту» аналізу та загальну концептуальну і теоретичну слабкість збірника, він може правити за джерело емпіричного матеріялу для зацікавлених сучасним суспільним життям Росії.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!