Żanna Komar, Julia Bohdanova. Secesja we Lwowie / Secession in Lviv

Оксана Олійник ・ Грудень 2017
Krakow: Wysoki Zamek, 2014.

У науково-популярному виданні йдеться про феномен львівської сецесії в загальноевропейському контексті розвитку архітектури. Сецесія у Львові тривала від кінця 1890-х років до 1914 року. Авторки визначають ознаки належности будівель до стилю з огляду на етапи ранньої сецесії, розквіту й пізньої сецесії, вирізняючи також ознаки інших стилів (історизму, неокласицизму).

Мистецтвознавиці приділяють увагу ключовим постатям архітекторів епохи. Це засновник львівської архітектурної школи Юліян Захаревич; архітектор, власник найбільшого проєктного бюра й будівельної фабрики у Львові, меценат і громадський діяч Іван Левинський; Тадеуш Обмінський — успішний архітектор і наставник плеяди будівничих міста. У виданні подано життєписи цих та інших архітекторів.

У книжці розглянуто відносини між замовником будівлі, виконавцем проєкту й містом. Інтенсивний економічний розвиток Львова, на думку авторок, визначав культурний рівень підприємців, які споруджували багатоквартирні будинки в центрі міста. Більшість презентованих у виданні споруд мають власну назву за ім’ям замовника, виконавця чи місцевости, як-от кам’яниця адвоката Адольфа Сеґаля, вілли ділянки Кастелівка, бюро Захаревича-Сосновського.

Будівлі, про які згадано у виданні, виявляють суперечності доби модерну, позначеної зверненням до природи й водночас бурхливим розвитком промисловости, пошуком національного і прагненням створити універсальний стиль (розділи «Вступ»; «Технічний проґрес і нова архітектура»).

У розділі «Витоки і початок сецесії у Львові» йдеться про проєкти Юліяна Захаревича, в яких проявилися ранні форми ар-нуво у Львові. Розділ «Сецесія як успіх» презентує доробок засновника українського ар-нуво Івана Левинського; розвідку «Молодий Львів» присвячено Альфредові Захаревичу, Тадеушеві Обмінському, Міхалові Уламу і Владиславу Садловському.

Авторки звертаються до проєктів архітекторів-експериментаторів Людвіка Балдвіна-Рамулта, Маврикія Зильберштейна, Броніслава Бавера, Карела Боубліка, Артура Шлейна, Августа Богохвальського, які синтезували різні стилі. Комар і Богданова зауважують: хоч події ХХ століття стерли імена деяких майстрів, їхня спадщина у забудові Львова зберегла зразки художніх пошуків (розділ «Панування стилю»).

Польсько-англійське видання містить понад двісті фотоілюстрацій, планів забудов, деталей декору з архівних і приватних колекцій, іменний покажчик і покажчик вулиць, а також докладну бібліографію.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!