Едгар Морен. Шлях. За майбутнє людства

Дмитро Шевчук ・ Березень 2016
Київ: Ніка-центр, 2014.
Переклад з французької Євгена Марічева – 256 c.

Французький філософ і соціолог Едґар Морен є засновником концепції так званого «комплексного мислення», орієнтованого на реорганізацію знання, суспільства, політики, етики. У праці «Шлях. За майбутнє людства» йдеться про полікризи, породжені глобалізацією: урбаністичну кризу, кризу села, демографічну кризу, кризу політичної сфери, розкладання універсалістського гуманізму, споживацьку інтоксикацію середніх класів. Але передусім — про кризу модерности, яка нівелює модернізаційні рішення, пропоновані для розв’язання криз, а також коґнітивну кризу, яка зумовлює нехтування комплексним характером планетарної кризи. Щоб виправити ситуацію, на думку автора, потрібно вийти на Шлях, що приведе нас до метаморфози, яка покращить світ. Шлях є набором конкретних пов’язаних між собою реформ.

Перша реформа стосується політики. На думку Морена, ми потребуємо політики людства, яка ґрунтується на усвідомленні спільної долі й ідентичности. Така політика має стати симбіозом між тим, що є найкращого в західній цивілізації, і внесками інших. Політика людства має орієнтуватися на вирішення проблем нашого часу (голод, брак води й ліків), ставши гуманітарною політикою, яка мобілізує матеріяльні ресурси й молодь на громадянську службу. Її доповнює цивілізаційна політика, вимогами до якої є: об’єднання людей (проти розпорошення і відгородження), повернення до витоків (проти знеособлення), сприяння налагодженню товариськости (проти погіршення якости життя), піднесення моральности (проти безвідповідальности й еґоцентризму). Автор зауважує, що не досить встановити демократію після повалення диктатури, оскільки тоді отримуємо крихку систему, яку може зламати криза. Слід розвивати демократію активної участи, яка дає змогу обговорювати на місцевому рівні національні та планетарні проблеми.

Метаморфоза світу, за Мореном, передбачає «екореформаційні» шляхи, які є реакцією на екологічну кризу. Ідеться не лише про пошук технічних засобів, але й про реформування способу мислення, аби мати можливість комплексно охопити стосунок людини і природи. Це дасть змогу розробити реформи цивілізації, суспільства і життя. Економічний шлях передбачає створення постійної ради економічної безпеки, налагодження співпраці Північ/Південь, відновлення і розвиток місцевої економіки, створення континентальних і субконтинентальних економічних союзів, роз-виток зеленої економіки, принципів взаємодопомоги й безкорисливости.

Реформа мислення безпосередньо дотична до реформи освіти. Швидкий розвиток знань вимагає підвищення рівня освіти, а тому потрібно запровадити принцип безперервного навчання.

Фундаментом описаних у праці реформ є «реформа життя», яка передбачає опанування певним «мистецтвом жити». Реформа життя невіддільна від етичного відродження, невідривного від відродження громадянського обов’язку, яке, своєю чергою, невіддільне від відродження солідарности і почуття відповідальности, — вони ж тісно пов’язані з комплексною гуманітарною, соціяльною, політичною та історичною зміною.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!