Йоханан Петровський-Штерн. Штетл: золота доба єврейського містечка

Редакція Критики ・ Грудень 2018
Київ: Критика, 2019.
XII, 394 с., іл., мапи, покажчик. ISBN 978–966–2789–09–6

Книжка відомого дослідника східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо Йоханана Петровського-Штерна вийшла в світ англійською 2014 року у видавництві Принстонського університету під заголовком «The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe» й одразу здобула визнання і академічної громадськости, і широкого читацького загалу (зокрема, її було номіновано на Пулітцерівську премію й відзначено національною нагородою Сполучених Штатів за найкраще видання з єврейської історії National Jewish Book Award). Це методологічно і змістовно проривне дослідження становить першу ґрунтовну спробу зреконструювати динамічну картину соціяльного, економічного, релігійного та культурного життя єврейського містечка-штетла на теренах України, які у XVIII–XIX століттях замешкувало дві третини євреїв Східної Европи, а отже, більшість єврейського населення тодішнього світу. Хронологічні рамки оповіді охоплюють переважно пів століття від поділів Речі Посполитої у 1790-х роках до піку «ніколаєвської реакції» 1840-х років, себто йдеться головною мірою про той недовгий період, коли знищена впродовж наступного сторіччя Атлантида східноевропейського єврейства сягнула найвищого розквіту і «приватне місто» штетл — розташована на українських землях власність польських маґнатів, підлегла Російській імперії, але соціяльно, економічно і духово керована саме єврейськими елітами, — тішилося в цьому трикутнику влади своєю «золотою добою», втім, не надто тривалою і тривкою, що й далося взнаки, допіру царська адміністрація заходилася гнобити штетлівські вольності, прагнучи підважити (гадану) зверхність підкореної Польщі на західному пограниччі імперії, перетвореному на смугу осілости.

У вступі, висновках і десяти щедро ілюстрованих і детально документованих розділах автор докладно розглядає феномен штетла, передумови його піднесення, зміст стрімких метаморфоз і причини подальшого занепаду, висвітлює заплутану та контроверсійну історію зустрічі, початкового знайомства і налагодження (згодом зруйнованої) взаємодовіри й взаємодії Російської імперії та її щойно набутого «Дикого Заходу», аналізує парадоксальну правову й економічну ситуацію на єврейському пограниччі, осмислену як «свобода ринку» у поєднанні зі «свободою беззаконня», і показує виняткову роль контрабанди, винних відкупів та різнобічної торгової активности, поміж іншого, міжнародної, насамперед численних ярмарків, у розвитку тамтешнього та й усього імперського господарства; досліджує розмаїті аспекти соціяльного і культурного побиту штетлівських громад, антропологію насильства, права та злочинности у штетлі, лояльности й опору, родинних взаємин, сексуальности, ґендерних і ґенераційних колізій; змальовує перебіг юдейсько-християнських стосунків і релігійного життя у колисці хасидизму та специфіку візій Святої землі й ґалуту-розсіяння; описує розвиток єврейської книжности і книговидання, взаємопроникнення традиціоналізму та просвітництва на тлі попервах вільного, а відтак жорстко обмеженого цензурою друку і місце освіти й читання у повсякденні містечкової людности.

Підсумовуючи, можна сказати, що цю захопливу і сумну розповідь присвячено попервах успішній, але засадничо приреченій спробі «містечкового світу» зберегти власну самодостатність у коротку мить переходу від «золотої доби» вже підваженого традиційного й ранньомодерного соціяльного порядку до пізньомодерної «залізної» новочасности з її мілітаризмом, шовінізмом, ксенофобією й імперіялістичним авторитаризмом, утіленням чого і виявився режим Ніколая I наприкінці його царювання. Запроваджений у книжці Петровського-Штерна інноваційний підхід до першоджерел і ориґінальні студії з матеріяльної культури й антропології уможливили саме таку нову та несподівану історію штетла, який міг би стати (але не став) «російською» версією европейських вільних торгових міст і осередком відповідної цивілізації, та натомість пішов у небуття, залишивши по собі численні свідоцтва про ті процеси і явища, що творили і далі творять самі підвалини колективної пам’яті сучасних і євреїв, і українців.

Напрочуд точний і витончений український переклад із пера Ярослави Стріхи здійснено за підтримки Києво-Могилянської Фундації Америки, а видання загалом підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!