Алістер Томсон, Марієта де Мораес Ферейра, Габріель Розенталь.... Схід/Захід. 2008, випуск 11–12

Наталя Лаас ・ Лютий 2010

З огляду на дедалі більшу популярність в Україні усноісторичних досліджень, рішення редакції історико-культурологічного збірника присвятити цій темі окремий випуск – «Усна історія в сучасних соціяльно-гуманітарних студіях: теорія та практика досліджень» – виглядає цілком слушним.

Відкриває збірник добірка теоретичних статтей зарубіжних та українських дослідників: Алістера Томсона про еволюцію парадигм усної історії протягом XX століття; Марієти де Мораес Ферейри про інституалізацію усноісторичних студій, що завершилася створенням Міжнародної асоціяції усної історії; Габріель Розенталь про терапевтичний ефект біографічних оповідей; Людмили Малес про можливості поєднати усноісторичні дослідження та візуальну антропологію; Олексія Мусієздова про особливості використання методик усної історії для квалітативних соціологічних досліджень. Особливу увагу варто звернути на статтю співредакторки випуску Гелінади Грінченко, знаного фахівця з усноісторичних студій в Україні, щодо теорії наративного аналізу б і о г р а ф і ч н о г о і н т е р в ’ ю . М е т о д біографічного інтерв’ю є нині одним із найширше використовуваних в усній історії. Грінченко пропонує методичні рекомендації щодо його застосування та інтерпретації отриманих у такий спосіб даних на основі двох підходів, що їх запропонували німецькі науковці Фриц Шутце та Габріель Розенталь.

Наступну добірку – найбільшу за обсягом – склали якраз статті, в яких практично застосовано методику усної історії. Майже всі автори – із пострадянського простору, за винятком відомої іспанської дослідниці, першого президента Міжнародної асоціяції усної історії Мерседес Віланови. Шкода, що це одинока такого типу наукова розвідка у збірнику: українській гуманітаристиці бракує добрих та оперативних перекладів не лише теоретичних текстів, а й зразків наукової продукції, створеної з практичним використанням нових методологічних підходів.

Статті українських авторів загалом адекватно відображають тематичну палітру сьогоднішніх усноісторичних досліджень: незаперечним лідером тут є тема життєвого досвіду, пов’язаного з Другою світовою війною та її впливом на дальшу долю різних спільнот (Тетяна Пастушенко, Тетяна Лапан, Юрій Іріоглу, Юрій Радченко). Ця ж тема найбільше цікавить і російських та білоруських колеґ (Вольгу Лобачевську, Аляксандра Далговського, Єкатєріну Ряжскіх). Такий інтерес цілком зрозумілий, адже сам напрям усної історії набув розголосу серед іншого й завдяки реактуалізації травматичного досвіду Голокосту та воєнних злочинів. Для теренів Східної Европи Друга світова війна стала найтрагічнішою подією XX сторіччя.

З-поміж інших тем авторів цікавили історія українського січового стрілецтва (Оксана Кузьменко), депортації українців із Польщі у 1944–1947 роках (Галина Виноградська), досвід греко-католицького духовенства за радянського часу (Світлана Гуркіна), міжетнічні взаємини на прикладі українсько-канадської спільноти (Наталія Ханенко-Фрізен) та ґендерна історія (Оксана Кісь). Окрім того у збірнику вміщено повідомлення про актуальні дослідницькі та видавничі проєкти, міжнародні конференції та робітні, а також рецензії на нові видання в жанрі усної історії, серед яких варто відзначити докладний і фаховий огляд одинадцятого випуску «України Модерної» за 2007 рік (Володимир Склокін, Ірина Реброва).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!