С. А. Григорьева, Н. В. Григорьев, Г. Е. Крейдлин. Словарь языка русских жестов

Леся Ставицька ・ Червень 2007
Москва–Вена: Языки русской культуры; Венский славистический альманах, 2001.

Люди спілкуються за допомогою не тільки слів, а й жестикуляції, і жести, мова тіла можуть стати об’єктом лексикографії так само, як і слова та словосполучення, й бути інтерпретованими у тлумачному словнику в тому обсязі, який корелює у комунікативному процесі з мовою слів: семантика, стилістика, прагматика, конотації, сполучуваність тощо. У спробі лексикографічної інтерпретації мови людського тіла, що її здійснили московські науковці, об’єктом лексикографічного опису стали два типи жестів. Комунікативні, діялогічні жести, що несуть інформацію, яку той, хто жестикулює, у комунікативному акті зумисно передає адресатові: насварити кулаком, підморгнути, поманити рукою, простягти руку, показати язика, заплескати в долоні, заткнути вуха. Симптоматичні жести виказують емоційний стан мовця: стискувати губи, кусати губи, затуляти обличчя руками (від сорому). Всього у виданні вміщено 59 словникових статтей жестів. У кожній подано певну інформацію про жест: його схематичне зображення (малюнок), номінацію жесту з урахуванням його багатозначности; наведено стилістичні позначки (немарковані й марковані: грубі, непристойні, іронічні тощо). Наприклад, стаття з описом жесту «поплескати себе по животі» роз’яснює, що «в основі жесту лежить уявлення про те, що в ситої людини – набите пузо»), подає також вказівку на супровідні жести. Особливістю тлумачення жесту є наявність фіксованих примітивів жестової мови («вказує», «виражає»): «Х показує, що він добряче наївся і в нього набитий живіт»; укладачі фіксують ситуативні та прагматичні умови вживання жесту, що свідчать про соціяльний стан комунікантів: «цей жест часто використовується як реакція на пропозицію з’їсти ще трохи». У зоні однослівної характеристики жестової семантики наведено ту одиницю природної мови, яка найтісніше пов’язана з жестом. У зону звукового та мовного супроводу жесту входять ті звукові послідовності, які відтворюються разом із ним. У словнику поряд із власне лінґвальною та семіотичною інформацією вміщено енциклопедичні та культурні відомості про жести; наведено жестові аналоги (синоніми): провести рукою по горлу; мовні аналоги, а також жестові фразеологізми (на кшталт стояти з простягнутою рукою). Текстові ілюстрації з російської літератури демонструють реальний семантико-функціональний потенціял жестів.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!