Ю. Мосенкіс, Р. Синишин. Словесний образ Кореї в українському мовопросторі

Дмитро Переверзєв ・ Червень 2007
Київ: Видавничий дім «А+С», 2007.

Нова книжка київських лінґвістів Юрія Мосенкіса та Романа Синишина вписується в цілий ряд надрукованих за останні п’ять років спільних праць, присвячених різним аспектам дослідження корейської мови й українсько-корейських контактів: книжок «Проблема походження корейської мови» (2002), «Запозичена лексика східномовного походження в контексті контактологічної історії української мови», «Символи корейської культури в українській мові в контексті української кореїстики» (обидві – 2007), статтей про походження корейських етнонімів, генеалогічні зв’язки корейської мови тощо. Вона репрезентує актуальні для сучасної української літературної мови проблеми правопису чужомовних слів і ставить питання про засвоєння українською мовою корейської лексики та фонетичні трансформації корейських слів. Автори проаналізували переклади творів художньої літератури та книжки про Корею, її літературу, культуру та бойові мистецтва, видані в Україні вже за роки незалежности.

Розглядаючи питання, чи застосовувати в запозиченнях із корейської мови «правило дев’ятки», автори схиляються до того, що варто відмовитися від нього, коли говоримо про корейську мову, де и та і розрізняються. Слід підтримати пропозицію писати проривний ґ замість фрикативного г, бо саме проривний відповідає корейському звукові. Варто схвалити і віддавання корейських придихових приголосних сполученням приголосного та х, тобто писати тхеквондо і кімчхі, а не теквондо і кімчі. Вживати г замість х, як у слові дгарма індійського походження, неправильно, бо всі придихові в корейській мові глухі, на відміну від індійських дзвінких дг, бг тощо. Тому написання на зразок Пгеньян, яке іноді зустрічається в українських виданнях, треба визнати недоречним. Було б непогано, якби автори репрезентували власну концепцію правопису не лише загальних, а й власних назв корейського походження українською мовою.

Книжка становить интерес і для україністів, і для кореїстів і може прислужитися вдосконаленню українського правопису.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!