Євген Нахлік, Жанна Ляхова, Микола Бондар та ін. Слово і час. 2001, №12

・ Січень 2002

Останнє тогорічне число журналу «Слово і час» відкриває стаття Євгена Нахліка про літературно-критичний доробок одного з зачинателів нової української літератури в Галичині й опонента «Руської трійці» Йосифа Левицького. Жанна Ляхова звертається до цілком проскрибованої донедавна теми: єдиного відомого українськомовного тексту Миколи Гоголя – записки до польського поета Богдана Залеського; на жаль, реконструюючи ідеологічний контекст документа, авторка не враховує ранішої студії Василя Гришка на цю саму тему. Спробу цілісного аналізу поетичної спадщини Івана Манжури без «громадянського» ретушу робить Микола Бондар у статті «Живопис мелодійного слова». Не позбавлене свіжих спостережень над поетикою Антоничевого ідіостилю, хоча й дещо сумбурне, дослідження Алли Бондаренко «Словесні маски “дитини буття" в художньому мовомисленні Б.-І. Антонича». Студія Ніли Зборовської «Стильовий портрет шістдесятництва» (на матеріялі прози Григора Тютюнника, Євгена Гуцала, Романа Андріяшика, Павла Загребельного та Олеся Гончара) є розділом колективної монографії «Стильові тенденції української літератури XX століття», що її підготували науковці Інституту літератури ім. Шевченка МАНУ. Розвідку Вікторії Поліщук присвячено розмежуванню термінів «герой», «персонаж», «актант» і «актор» на прикладі новелістики Володимира Назаренка.

На цьому тлі доволі випадковим видається поверховий причинок Людмили Дерези «Казкар Козак Луганський», написаний до 200-річчя від дня народження Володимира Даля.

У рубриці «Написане лишається» Степан Ярема публікує два фраґментарні мемуарні тексти Петра Карманського з еміграційного архіву, який донедавна вважали втраченим, і незавершений спогад Вадима Щербаківського про обставини його переїзду з Києва до Львова 1909 року.

В розділі рецензій вирізняється ґрунтовний відгук Наталі Костенко про книжку Валерії Смілянської та Ніни Чамати «Структура і смисл: спроба наукової інтерпретації поетичних текстів Тараса Шевченка». Крім того, Анатолій Шпиталь оглядає нову антологію латвійської поезії в перекладах Юрія Завгороднього, Оксана Мусієнко українське видання кінематографічних есеїв Анджея Вайли, а Світлана Лущій випущений у Дніпропетровську збірник спогадів про Валер’яна Підмогильного «Нащадок степу».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!