Світлана Трухманова. Соціокультурні та політичні процеси у містах Східного Поділля у 1920-х — на початку 1930-х рр.

Андрій Блануца ・ Грудень 2018
Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2016.

У монографії Світлани Трухманової на широкій джерельній базі показано особливості формування радянської влади та її вплив на соціокультурні процеси в містах східного Поділля. Особливого значення тут набувають статистичні матеріяли: Всесоюзного перепису населення 1926 року, міського перепису УСРР 1931 року.

У першому розділі досліджено соціяльно-демографічний склад міського населення східного Поділля у 1920-х роках. Авторка торкається питань специфіки соціяльних змін у міському середовищі з приходом більшовиків до влади, показує вплив політики влади на соціодемографічні процеси. Науковиця зазначає, зокрема, що внаслідок збільшення безробіття виник ринок дешевої робочої сили, що подільські міста набували виразного українського обличчя під впливом політики українізації. Міста молоділи внаслідок масового припливу сільської молоді. Авторка подає низку статистичних таблиць, які демонструють динаміку та якісну картину соціодемографічних змін у реґіоні (наприклад, таблиця порівняння коефіцієнтів природного приросту по повітових містах Поділля, руху населення в містах та природний приріст населення в окружних містах).

У наступному розділі авторка досліджує якісні характеристики класу «нової інтеліґенції» — групи осіб висококваліфікованої розумової праці (інженери, лікарі, вчителі, науковці) та службовців-неспеціялістів і управлінців. За результатами Всесоюзного міського перепису 1923 року на Поділлі було нараховано близько 25 тисяч осіб — кадрів і фахівців розумової та творчої праці (6,25% від загальної кількости населення міст). Категорія службовців, за підрахунками авторки, становила 22,6% самодіяльного населення окружних міст Поділля. У цьому ж розділі описано умови праці й побуту мешканців міст.

Останній розділ присвячено впливу державного терору на соціокультурні процеси в реґіоні. Нищівного удару було завдано системі краєзнавчих та історико-реґіональних досліджень, які не вписувалися в нову концепцію гуманітарного розвитку УСРР у загальносоюзній системі. Краєзнавчий рух влада почала розглядати як прояв місцевого патріотизму чи сепаратизму, буржуазного (українського) націоналізму.

За даними Трухманової, упродовж 1929–1933 років у сфабрикованих справах «Спілки визволення України», «Українського національного центру», «Української військової організації» було репресовано сотні представників подільської інтеліґенції. Завершують монографію висновки та перелік використаних джерел і літератури. Книжку добре проілюстровано, втім, вона виграла б від наявности іменного й географічного покажчиків.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!