Тетяна Бурейчак. Соціологія маскулінності. Навчальний посібник

Тамара Марценюк ・ Липень 2013
Львів: «Магнолія 2006», 2011.

Тетяна Бурейчак – соціологиня з дослідницьким досвідом не лише в Україні, а й у США, Швеції, Великій Британії, чимало років читала у Львівському національному університеті імені Франка курс із чоловічих і ґендерних студій, який тепер ліг в основу посібника. У вступі до нього зазначено, що курс має на меті «сприяти критичному аналізу та дискусії соціяльних/культурних значень маскулінности, проблем конструювання чоловічих ідентичностей, та варіювання досвідів чоловіків, зумовлених віком, сексуальною орієнтацією, національною приналежністю, соціяльним статусом тощо» [с. 5]. Авторка виокремлює два засадничі принципи своєї праці: загалом соціяльно-конструктивістський підхід до явища маскулінности(на противагу біологічному детермінізмові) та окремий акцент на множинності маскулінности – власне, маскулінностей, до того ж ієрархізованих.

У першому розділі їх розглянуто в теоретичній перспективі. Дослідниця простежує динаміку соціологічного зацікавлення проблемами маскулінности, виокремлює різні теоретичні підходи до визначення маскулінности, викладає одне з головних понять чоловічих студій – теорію «гегемонної маскулінности», що її запропонувала австралійська соціологиня Рейвін Конел. Переходячи до аналізу чоловічого досвіду, Тетяна Бурейчак апелює до поняття «маскулінізм» – ідеології, що лежить в основі чоловічих рухів [26]. Окрему увагу авторка звертає на проблему дискримінації чоловіків у таких сферах, як батьківські права, зайнятість, здоров’я, юридичні аспекти (приклади подано у зведеній таблиці). Тут доцільно було б чіткіше окреслити культурний контекст цієї проблеми, адже часто до уваги взято досвід чоловічих рухів у США. Наостанок авторка звертається до ще одного важливого теоретичного поняття соціології маскулінности – так званої «кризи маскулінности».

Другий розділ присвячено соціокультурним досвідам і практикам чоловіків – від так званих деструктивних практик (насильства, злочинности, вживання алкоголю і наркотичних речовин, поганого стану здоров’я) до конструктивних (татівства). Авторка логічно починає з теми соціялізації хлопчиків, що триває не лише в дитинстві, а впродовж усього життя. Розглядає дитячу літературу, чоловічі журнали, фільми, музичні кліпи, рекламу (та інші медії), аби продемонструвати конструювання маскулінностей у чоловіків різного віку. Оскільки гегемонна маскулінність конструюється не лише як протиставлення фемінності, а і як заперечення негетеросексуальности, авторка доречно звертається до тематики гомосексуальности та гомофобії. Батьківство (у значенні татівства) – не менш актуальна тематика для сучасного українського суспільства, де материнство займає домінантну позицію і саме на жінок покладено виконання доглядової праці. Тілесність і зовнішній вигляд чоловіків – ще одна тема, що стосується зокрема й постсовєтських українських чоловіків. Наприкінці посібника подано, крім того, методологічні вказівки щодо викладання курсу, низку корисних джерел та інформаційних матеріялів, що стануть у пригоді не лише викладачкам і викладачам, а й усім зацікавленим ґендерною тематикою.

Посібник, хоч інколи й побіжно, розкриває різні аспекти чоловічих студій як міждисциплінарної наукової сфери (адже саме це й передбачає формат видання) і є цінним джерелом для всіх, хто хоче ліпше розумітися в ґендерній тематиці, питаннях ієрархій та владних відносин серед чоловіків, і, зокрема, в особливостях соціяльно-конструктивістського підходу до пояснення нерівностей у суспільстві.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!