Відповідальний редактор Віктор Горобець. Соціум: Альманах соціальної історії. Випуск 2

Редакція Критики ・ Червень 2003

У вступному слові до другого випуску відповідальний редактор часопису Віктор Горобець самопохвально (але цілком заслужено) відгукується про перше число свого «дітища» та рекламує друге, обіцяючи незабаром і третій номер часопису, який віднині є органом структурного підрозділу Інституту історії України НАН України – Центру дослідження проблем соціяльної історії.

Рубрику «Історія соціяльних спільнот і соціяльних конфліктів» відкриває студія Генрика Ґмітерека про молодь з українських земель у Замойській академії в XVI – першій половині XVII століть. Кароль Мазур аналізує невідому раніше петицію волинської шляхти до Зиґмунта II Авґуста на Люблінському сеймі 1569 року, публікуючи також і самий текст. Михайло Довбищенко досліджує реалії та міти релігійного протистояння на Волині в кінці XVI – першій половині XVII століть. Євґеніуш Янас робить спробу охарактеризувати шляхту Галицької землі Руського воєводства за період 1648–1696 років. У центрі уваги Мирона Капраля – антиєврейські заворушення та погроми у Львові в XVII–XVIII століттях. Олексій Сокирко намагається з’ясувати суть реформи козацького війська під час Північної війни і хто був її ініціятором, заразом показуючи, як цей епізод згодом перетворився на один із головних арґументів у риторичному арсеналі мазепинців. Уже вкотре звертається до історії старообрядців на Україні Юрій Волошин: цього разу він досліджує структуру й тип їхній сімей на території Стародубського полку на підставі так званого Румянцевського опису. Про вплив соціо-антропологічних чинників на інститут власности в традиційному українському суспільстві міркує Марина Гримич.

Рубрика «Історія приватного життя та повсякдення» містить чотири тексти: Віктора Горобця зацікавили жінки в політичній біографії Івана Брюховецького, Маргарита Корзо досліджує, як здійснювався контроль за дотриманням  норм сексуальної моралі в польському селі в XVII–XVIII століттях, Катерина Диса пише про роль щоденного спілкування і репутації в українських судах про чари в XVIII столітті, а Лариса Буряк розглядає повсякденне життя лівобережної козацької еліти XVIII століття крізь призму матеріяльного.

У рубриці «Історія уявлень» поміщено лише одну, проте чи не найкращу у випуску статтю Юрія Писаренка про архаїчні витоки образу «народного героя». Завершують випуск схвальна рецензія Тетяни Григор’євої на російський альманах ґендерних досліджень «Адам&Ева» та інформація Володимира Головка про українсько-німецький семінар «Соціяльна історія в Україні та Німеччині у XX ст.»

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!