Андрій Заєць, Сергій Горін, Максим Яременко.... Соціум. Випуск 9

Василь Кононенко ・ Серпень 2011
Київ: Інститут історії України НАН України, 2010.

Дев’ятий випуск альманаху соціяльної історії «Соціум» присвячено дослідженням соціяльних груп і соціяльної мобільности, історичної конфліктології та біографістики, історії уявлень та ідей.

У першому розділі надруковано статті Андрія Зайця – про реґламентацію життя міщан нормами Литовських статутів; Сергія Горіна – про мобільність ченців волинських монастирів у першій половині XVII століття; Максима Яременка – про річпосполитську шляхту в Києво-Могилянській Академії XVIII століття; Ігоря Сердюка – про міських мешканців похилого віку в Гетьманщині (за даними Румянцевського опису 1765–1769 років).

У розділі, присвяченому історичній конфліктології, уміщено дослідження Томаша Кемпи – про конфлікт між канцлером Яном Замойським і князями Острозькими; Миколи Крикуна та Олекси Піддубняка – про придбання села Кунева Лаврином Пісочинським і захист права власности на нього; Володимира Собчука – про боротьбу Сенют за спадщину Калениковичів; Володимира Пришляка – про Гетьманщину за часів Данила Апостола; Ігоря Скочиляса – про Брацлавський церковний територіяльний конфлікт 1747–1754 років; Юрія Волошина – про конфлікти в Полтаві другої половини XVIIІ століття.

У наступній рубриці Наталя Білоус представила (у світлі листування 1619–1626 років) біографію Павла Пачинського – київського намісника та вірного слуги воєводи Томаша Замойського, а Тетяна Кузик – військового писаря та колезького асесора Івана Чугуївця. Юрій Писаренко дослідив осліплення як метод політичної боротьби на Русі, Наталя Старченко проаналізувала судову риторику як матеріял для виявлення цінностей волинської шляхти кінця XVI століття (на прикладі справи про вбивство Балтазара Гнівоша з Олексова), Адам Монюшко провів дослідження над доказовою присягою в коронному земському процесі XVI століття. Оксана Романова описала практику укладання, всупереч церковним приписам, шлюбів між давніми родичами і свояками в середовищі козацької старшини. Катерина Диса розглянула відображення в сьогоденних уявленнях і дискусіях історії сексуальности ранньомодерної доби, наголосивши живучість застарілих поглядів: до сексуальної революції 1960-х років історію сексуальности писали соціологи, антропологи та медики, предметом їхніх досліджень були повії та розпуста, шукали вони в історичних джерелах факти збочень і зазвичай знаходили те, що шукали. За останні пів століття чимало книжок на цю тему написали історики, зосередившись, за окремими винятками, на теорії нагляду та придушення сексуальности як способі «пояснити» минуле.

Написані на доброму науковому рівні дослідження об’єднує, втім, лише обкладинка «Соціума», а не спільна проблематика чи методологічні засади. Прикрою є також повна відсутність рецензій та оглядів.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!