Павло Федченко, Тетяна Третяченко, Альбіна Шацька. Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія. Том 1

・ Квітень 2004
Київ: ВЦ Фоліант, 2004.

Відділ рукописних фондів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України випустив перший том нового щорічника «Спадщина», що, за задумом видавців, повинен стати єдиним в Україні продовжуваним виданням, спеціяльно присвяченим питанням допоміжних літературознавчих дисциплін. Як зазначено в редакційній передмові, «Спадщина» розвиватиме традиції свого попередника – збірника «Питання текстології» (1968–1990), що був єдиним спеціялізованим серійним виданням відповідного профілю не лише в Україні, а й в СРСР, і відзначався назагал високим науковим рівнем. Порівняно з ним, проблематика щорічника буде значно ширшою і обійматиме не лише текстологію, але й літературне джерелознавство. У ньому вміщуватимуться як наукові розвідки, так і публікації архівних матеріялів з історії українського письменства ХІХ–ХХ століть, огляди нових надходжень до рукописного зібрання Інституту, бібліографія тощо.

Перший випуск «Спадщини» присвячено пам’яті видатного текстолога Миколи Сиваченка (1920–1988), який понад 30 років свого життя віддав Інститутові. Збірник відкриває передрук статті Павла Федченка про наукову спадщину вченого і добірка спогадів, переважно вже друкованих. З іменем науковця пов’язано й низку матеріялів в інших розділах збірника: повідомлення Тетяни Третяченко про взаємини Сиваченка з Олександром Білецьким, огляд Сиваченкового особового фонду у Відділі рукописів Інституту і публікація кількох документів із цього архіву (підготувала Альбіна Шацька). Дещо осібно стоїть блискуча стаття Миколи Бондаря про творчість Степана Руданського в Сиваченкових дослідженнях і проблеми її сучасного наукового прочитання, яка закладає концептуальне підґрунтя майбутнього повного видання творів поета. У додатку вміщено бібліографію праць Сиваченка та літератури про нього.

У розділі статтей привертає увагу розвідка Віктора Дудка, присвячена джерелознавчому аналізові обкладинок петербурзької «Основи». Клавдія Сєкарєва підсумовує власний досвід встановлення канонічного тексту «Повії» Панаса Мирного, а Лариса Чернишенко зіставляє дві редакції (рукописну і друковану) Франкової поеми «Смерть Каїна». Лариса Мірошниченко у статті про засади розташування поетичних текстів у майбутньому академічному виданні творів Лесі Українки обстоює потребу цілісного відтворення прижиттєвих збірок поетеси. Галина Бурлака міркує над текстологічними проблемами ранньої поезії Михайла Грушевського, а Мирослава Гнатюк – української літератури XX століття в цілому.

У розділі «Публікації» Григорій Зленко вміщує кілька невідомих віршів Грицька Чупринки, а Наталка Лисенко подає, в супроводі власного післяслова, недруковану п’єсу О. Олеся «Шиночок на передмісті».

С. З.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!