Януш Шубер. Спійманий у сіть

・ Серпень 2012
Київ: Критика, 2007.
Упорядкував і переклав з польської Василь Махно. Світлини Владислава Шульца.

Двомовна збірка віршів Януша Шубера, що її «Критика» випустила за підтримки Фонду катедр українознавства, продовжує серію публікацій модерної зарубіжної прози та поезії «Антологія світового письменства». Януш Шубер живе в Сяноку на Лемківщині, пише про Лемківщину й уже завдяки цьому близький і цікавий українському читачеві. Автор чотирнадцяти книжок, лавреат численних літературних відзнак, цей поет «в сучасному просторі Польщі не менш цінний, аніж його знамениті попередники Герберт чи Ружевіч», – каже його український перекладач, стилістично та інтонаційно чи не найближчий до Шубера український поет Василь Махно. Пояснюючи у післяслові до збірки підґрунтя свого зацікавлення творчістю польського колеґи, він вигадливо зіставляє його поетику з Антоничевою й висновує: «Шубер – поет метафори, якою він не так називає предмети, як опредметнює імена духовних станів. Окрім віршів, у яких довгі асоціятивні ряди є тією вібраційною системою знаків і натяків на головні питання буття, у його творчості багато важать вирішальні, так мені видається, місцеві сяноцькі події: життя родини, історичні ремінісценції, побут. Можливо, що в Шубера поетична мова – це ламана лінія пейзажу, і важко відділити голосні від приголосних, бо немає такої сили, яка розірвала би їх, мов яструб свою здобич». Головним чинником цього зв’язку двох поетик понад ґенераційними та культурним розламами є, вважає Махно, власне Сянок, «коштовний перстень у замшілій руці землі»: «Сянок – це метафізика, бо найменші деталі Антоничевого перебування в цьому місці нині, наче ропа, видобуваються з пам’яті поколінь, які дихали одним повітрям із Антоничем і стали спільним часом». В українському виданні цей сяноцький лейтмотив підхоплюють ще й світлини фотографа Владислава Шульца, що оприявнюють у подеколи лірично-рустикальних, подеколи жорстко-урбаністичних чорно-білих пейзажах («Поглянь: фазани ходять по блакитному снігу, / це не земля, це полотно проступає з-під фарби») лемківську зникому метафізику, переломлену через призму новочасної польської поезії.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!