Лєон Іванов, Карін Хоїнський, Ірина Зільке.... Sprache. Literatur. Politik. Ost- und Südeuropa im Wandel (Studien zur Slawistik, Band 10)

・ Грудень 2005
Hamburg: 2004.

Збірник містить доповіді наукового симпозіюму, що відбувся в Мюнстерському університеті (Німеччина) 28–29 липня 2003 року. Як видно з назви, головними темами зібрання були мова, література й політика на тлі суспільних змін у Східній та Південній Европі. Зважаючи на міждисциплінарний характер оголошених доповідей, редактори структурували матеріяли відповідно до трьох тематичних секцій.

У першу секцію «Оновлення публічної мови. Дискурсивні стратегії та громадські зв’язки» ввійшли роботи, присвячені аналізові дискурсів періоду змін, а також наслідкам упровадження піяр-технологій у публічну мову. Серед інших матеріялів цієї секції читача може зацікавити розвідка Лєона Іванова про мовленнєві маніпуляції в новому російському політичному дискурсі, а також приклади аналізу мови польської політичної преси 90-х років Каріна Хоїнського.

Другу секцію присвячено мовам народів, які нещодавно здобули державність або пережили міжнаціональні конфлікти. Дві доповіді, зокрема, є спробами описати сучасну ситуацію сербо-хорватської мови (чи мов), інша описує нові тенденції в розвитку латвійської мови. Ірина Зільке пише про сучасні мовні тенденції в Україні.

Третя секція є мішанкою різнопланових текстів, об’єднаних гаслом «Мова. Суспільство. Політика пам’яті». Відкриває розділ розвідка швейцарського науковця Йомена-Ульриха Петера «Перевернутий світ. Письменник Алєксандр Зінов’єв як критик і апологет совєтського суспільства». Цікавим є аналіз літературної політики Іосіфа Бродського, розвідка про «роман ініціяції» в сучасній польській літературі, доповідь про реконструкцію минулого в уявленні литовців про себе. Завершує секцію стаття співредактора Альфреда Шпреде про проблему «цивілізму» в філософії права російського теоретика Владіка Нерсесьянца.

З цією темою перегукується спеціяльний додаток до матеріялів симпозіюму: тексти, присвячені темі «Юрґен Габермас в Україні», авторами яких є українські дослідники. Читачі «Критики», певно, пам’ятають дещо провокативні тези Олексія Шевченка в статті «Комунікативна утопія в українському контексті» (2001, ч. 4) та не менш яскраву відповідь Антона Фінька «Шевченків міт про Габермаса» (2001, ч. 6). У коротенькій передмові до цієї публікації Альфред Шпреде пояснює, у який спосіб дискусія, котру розгорнула «Критика», тісно пов’язана із сучасним східно- та південноевропейським інтелектуальним життям.

О.М.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!