Станислав Бельский. Станция метро Заводская, Путешествие начинается

Олег Коцарев ・ Листопад 2016
Днепропетровск: Греда, 2015.

«Станція метро Заводська» (2015) та «Подорож починається» (2016) — назви книжок одного з самобутніх представників російськомовної поезії України, Станіслава Бєльського з Дніпра.

Серед головних характеристик творчости Бєльського — мінімалізм, стриманість у формулюваннях. Часто це й стислість самих текстів, яка перетворює ці верлібри на такі собі метафоричні жарти. Чи не в кожному вірші виразно домінує один образ, прийом, поворот чи щось іще, утверджуючи монологічну структуру:

Настасья

тайная вампирша

каждый четверг

поджидает жертв

на крутой улочке

возле планетария —

там еженедельно происходят

заседания киноклуба —

вампирша обратила внимание

что кровь индивида

посмотревшего фильм Эрнста Любича

намного вкуснее

чем у того

кто смотрит одни «Подробности»

 

вот уже год как Настасья

наложила зубы

на киноклуб —

поначалу убыль зрителей

была не так заметна

однако к концу сезона

стало ясно

что клуб доживает

последние недели

 

приходя домой

Настасья садится

на круглый стул у фоно

сыто жмурится

и набирает одним пальцем

сочинённую по дороге

колыбельную для комаров

Вірші з цих двох книжок є простором для досить легких ігор фантазії, парадоксів. У найтривіяльніших темах і сюжетах, типових постіндустріяльних краєвидах великого міста Бєльський використовує можливість віднайти свіжий мотив, незаяложену нотку. Що, звісно, буває не зовсім пересічним завданням, коли йдеться, скажімо, про транспортний флірт чи опис станції метра (в цьому випадку є застереження: дніпровське метро, з якого взято назву «Заводська», завдяки його трохи екстраваґантній короткості лінії та малофункціональності, навряд чи назвеш зовсім банальним об’єктом для зображення). Іронія, несподівано екзистенційні мисленнєві конструкції та концентровані образи є запорукою яскравого твору. А емоційна стриманість, з одного боку, додає трохи одноманітности, а з другого — компенсує її внутрішньою напругою:

<…> только одно слово не было сказано

и оно раскачивается как маятник

прежде чем развернуть эту историю вспять к истокам

к заводской набережной и первому

такому казалось бесплодному поцелую.

В естетичному сенсі збірки «Станція метро Заводська» та «Подорож починається» виглядають взаємозамінними. Однак можна сказати, що «Подорож починається» (між іншим, далеко не кожне видавництво щороку друкує нову книжку одного й того ж, вочевидь некомерційного поета) — річ цілісніша і водночас формалістичніша («солнце дергается — / обляпанный чернилами / колокольчик — / но не издает / ни звука»), натомість «Станція метро Заводська» є темпераментнішою та динамічнішою.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!