Pod redakcją M. Nagielskiego, K. Bobiatyńskiego i P. Gawrona. Studia historyczno-wojskowe. Tom V

Андрій Блануца ・ Березень 2016
Zabrze: Tarnowskie Gόry, 2015.

П’ятий том «Історико-військових студій», що виходять від 2007 року, містить одинадцять статтей, п’ять публікацій джерел і дві рецензії з військової історії Східної Европи Нового часу. Авторами є дослідники військової історії з Варшави, Млави, Познані, Торуня, а також із Києва та Флоренції.

Проблемним полем частини праць є дослідження військових кампаній та битв у XVI–XVIII століттях. Збіґнєв Хмєль висвітлює виправу короля Сиґізмунда ІІІ Вази на Смоленськ 1609 року. Іван Гаврилюк представляє діяння надвірних військ князя Владислава-Домініка Заславського на початку військового виступу Богдана Хмельницького 1648 року. Роберт Янковський і Павел Сковорода аналізують стан досліджень, пов’язаних із битвою під Калушем 29 жовтня 1706 року, в якій одна проти одної виступили шведська та сакська армії, кожну з яких підтримували союзники. Тамаш Карпінський представляє похід генерала Дубіслава Фридерика фон Платена на Великопольщу у вересні 1761 року.

Статті ширшої мілітарної проблематики ілюструють погляди шляхти Плоцького воєводства на війну з Московською державою в період панування Сиґізмунда ІІІ Вази (Яцек Віламовський); конфлікт, що відбувся на конвокаційному сеймі 1648 року і стосувався визначення завдань коронного війська, яке мало йти походом на Україну (Альберт Боровяк); ставлення шляхти до реґулярних збройних сил у 1648–1655 роках (Мацей Пеньковський); участь Боґуслава Радзивіла у приготуванні та реалізації одного з перших трактатів про поділ Речі Посполитої, підписаного в Радноті в грудні 1656 року (Кароль Жойдзь).

Статті істориків з України присвячено козацькій тематиці, зокрема формуванню неурядової козацької старшини у XVI–XVII століттях (Ірина Кривошея), польовій фортифікації запорозьких козаків у 20–30-х роках XVII століття в період повстань проти Речі Посполитої (Тарас Ковалець). Цієї тематики стосується і матеріял спеціяліста з досліджень кавалерії XIX–XX століть Алєксандра Смолінського, з якого дізнаємося про погляд польської сторони на військові леґіони з перспективи їх бойової готовности, вишколу та моралі козацьких кавалерійських батальйонів у структурних підрозділах російської армії під час Першої світової війни.

Джерельні матеріяли переважно належать до епохи Нового часу. Даріюш Мілевський опублікував кореспонденцію, яка ілюструє польсько-козацькі стосунки у контексті Молдавської війни 1648–1653 років. Флорентійський історик Маріюш Качка опублікував листи молдавських господарів і бояр до коронного гетьмана Адама-Миколая Синявського на зламі XVII–XVIII століть. Збіґнєв Хундерт на підставі скарбових документів відтворив стан коронного війська у часи миру, в 1679–1683 роках. Марек Ваґнер опрацював маловідомий діяріюш віденської кампанії 1683 року помічника наїзника панцерної хоругви Войцеха Єжи Кунашовського. Наприкінці тому Міколай-Пйотр Борковський подає джерельні документи, які вказують на кризу в реґіментарському уряді у Великопольщі під час барської конфедерації 1770 року між Павлом Скуревським та Антонімом Сєрошевським.

Видання завершують рецензії Кароля Жойдзя і Альберта Боровяка, які стосуються праць з історії воєн і бойового мистецтва першої половини XVII століття.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!