Тетяна Журженко, Роман Шпорлюк, Микола Рябчук та ін. Сучасність. 2003, чч. 4–6

Редакція Критики ・ Червень 2003

Літературний відділ «Сучасности» в четвертому числі подає добірки поезій Наталки Білоцерківець і Оксани Смерек, у п’ятому – вірші Анатолія Кичинського та посмертну поетичну публікацію нещодавно померлого Сергія Набоки «Те, що сталось, було життям», а в шостому – Володимира Затуливітра та Михайла Григоріва. Друкування прозових творів продовжене з раніших чисел: повість Валерія Шевчука «Декоративна жінка» (4) з попереднього, початок драматичної повісті Марії Матіос «Трояка ружа» було подано в торішньому 11 номері, ну а «Вечірній мед» Костянтина Москальця – це третя книга роману, дві перші частини якого, «Зима у Львові» та «Упродовж снігопаду», вже вийшли й у книжковому виданні. В червні розпочато публікацію роману Павла Чорного та Віктора Шила «Бодай-цикута» (закінчення обіцяно в наступному числі) та надруковано невеличку новелу Наталки Поклад «Марґінес».

Микола Рябчук в інтерв’ю для квітневого номера стверджує, що «не називає себе політологом». (Нещодавно в «Критиці» він пояснював, чому він не критик, а трохи раніше в передмові до своєї останньої – але, сподіваймося, не останньої – книжки, збірки оповідань, пояснював, чому він не письменник, тож маємо вже деякі підстави говорити про кризу ідентичностей знаного літератора.) Тимчасом саме політологічну його концепцію в цьому ж таки номері беруть на приціл Тетяна Журженко та Роман Шпорлюк, ставлячи публіцистові на карб «надто штучне, спрощене, схематичне, і, зрештою, політично шкідливе протистояння “двох Україн”». Микола Рябчук формулює свої заперечення в статті, вміщеній у наступному, травневому випуску журналу. Крім того, суспільно-політична публіцистика представлена роздумами Сергія Грабовського «XX століття: трагедія українського села» (4) та «Чи потрібен національній культурі державний патерналізм?» (6); статтею Леоніда Шульмана «Національні інтереси: хто і з чим їх їсть» (4) – це міркування, спричинені дискусією в «Сучасності» про українську націонал-демократію; два матеріяли присвячено проблемі глобалізації: Анатолій Паньков пророкує наближення світової геополітичної кризи, пов’язане з «новим світовим порядком – єдиною загальнопланетарною Імперією на чолі з США» («Всесвітня Римська імперія»), а Віктор Каспрук у статті «Глобалізація як чинник (не)безпеки Сполучених Штатів Америки» (обидва – ч. 5) доповнює і розширює свій погляд на нову стратегію національної безпеки США, викладений у першому цьогорічному числі «Критики» (повз увагу читачів обох часописів це не пройшло, для решти не зайве й не обтяжливо було б зробити примітку – принаймні, «Критика» саме так і робить, беручи вже публіковані тексти, хай і змінені спеціяльно для неї); Юрій Шаповал пропонує розвідку «Голод 1932–1933 років: політичне керівництво УСРР і Кремль», а Ірина Грабовська розповідає про українського публіциста Романа Рахманного, який по війні виеміґрував і нещодавно помер у Канаді.

Роман Корогодський, спираючись на особисті спогади й архівні документи, розповідає про Вячеслава Чорновола (4),  філософ Василь Лісовий згадує власне життя  (5, 6, далі буде).

Вміщено три літературознавчі праці: Наталя Монахова пропонує спробу постколоніяльної інтерпретації «Польових досліджень з українського сексу» Оксани Забужко (4), інших двох дослідників зацікавив давніший літературний матеріял: Ігор Лімборський друкує статтю «Просвітництво як літературна епоха: проблеми сучасної інтерпретації» (5), а Максим Стріха – розділ з нової книжки «Данте й українська література: досвід рецепції на тлі “запізнілого націєтворення”» (6).

Художник Прокіп Колісник полемізує з критиком Григорієм Міщенком, не погоджуючись із засадами, якими той керується в своїх оцінках мистецької творчости (4).

В рецензійному відділі квітневого номера бачимо лише «кілька думок» Юрія Бедрика про книжку Костянтина Коверзнєва «Наше прощання (Рефрени і сантименти)». Зате в травневому він рясний: І.-С. Коропецький рецензує працю провідного американського економіста Джозефа Стиґліца про глобалізацію, Марта Тарнавська – другу книгу спогадів Григорія Костюка, Наталя Жлуктенко – «Історію американської літератури XX століття» Тамари Денисової, Василь Овсієнко – монографію Анатолія Русначенка «Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940–50-х роках», Володимир Шевчук – книжку Миколи Руденка «Гносис і сучасність (Архітектура Всесвіту)», Андрій Зубко – багатотомне видання «Тисяча років української суспільно-політичної думки». У червневому випуску Оксана Кузьменко розглядає видану в Луганську поетичну збірку Василя Голобородька «Посівальник», а словацький літературознавець Микола Неврлий – повість І. Яцканина «Ангел над містом», що побачила світ у Пряшеві.

Музикознавець Олена Зінькевич міркує про історію та перспективи української симфонії, а Ярослав Ісаєвич присвятив свій допис постаті історика Лева Біласа (5).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!