Олена Подобєд. Свята та дозвілля переміщених українців повоєнної Західної Німеччини

Оксана Булгакова ・ Квітень 2018
Житомир: Видавництво Євенок О. О., 2017.

Монографію присвячено святам і дозвіллю українців, які з різних обставин у роки Другої світової війни опинилися в Німеччині, а після завершення війни відмовилися від репатріяції і замешкали переважно у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині.

Святкування свят давало змогу переміщеним українцям утекти від буденности з її невлаштованим побутом і реґулярним недоїданням, загрозою примусової репатріяції до СССР, пошуком роботи та шляхів виїзду за океан, а також отримати емоційну розрядку, створити умови для спілкування – особливо з рідними та друзями, розкиданими по різних містах і селах Західної Німеччини.

У першому розділі «Від Різдва до Миколая» авторка визначає місце релігійних свят у житті переміщених українців, з’ясовує нове й традиційне у святкуванні, зокрема, Різдва Христового, Водохреща та Великодня. Американська, англійська та французька окупаційні влади не перешкоджали тому, щоб українці святкували свята за церковним календарем. Водночас перебування у чужій країні вносило корективи: за браком православних храмів громада винаймала для відправляння Служб Божих храми інших конфесій; подекуди православні правили різдвяні Служби Божі 24–25 грудня, оскільки ці дні були вихідними і православні українці мали більше можливостей прийти до храму (при цьому 6–7 січня також були відповідні богослужіння). Перебування українців з різних реґіонів України в одному таборі та спільне святкування свят привело до змішування традицій. Колективний характер приготування до свят зумовлювали економічні реалії: у перші повоєнні роки Західну Німеччину охопила економічна криза, а карткова система розподілу продуктів не давала змоги одній сім’ї зібрати пристойний святковий стіл.

У наступному розділі «Загальнонаціональні свята по-діпівськи» авторка проаналізувала свята, які виконували етноінтеґраційну функцію, передусім День соборности України та Шевченківські свята. Окрім того, важливе значення мало вшанування 1948 року 300-річчя початку Національно-визвольної революції українського народу, яке за тих умов відбулося, можна сказати, з розмахом.

Третій розділ «Від народження до останньої межі» присвячено сімейно-побутовим святам. Авторка проаналізувала особливості святкування весіль, хрестин, днів народжень, а також поховальні обряди. Цікавою є інформація про вбрання наречених, які, живучи у злиднях, подекуди шили сукні з парашутів. Обґрунтовано причини укладання таємних шлюбів. Дослідивши побажання та подарунки, якими обмінювалися у святкові дні, авторка дійшла висновку, що вони були характерними для тієї епохи.

У розділі «Мандруй, читай, відпочивай» Олена Подобєд аналізує різні види дозвілля. Серед непростих буднів переміщені українці знаходили час на мандрівки, відвідування театрів і виставок, читання книжок, навчалися грати на музичних інструментах. У розділі «Дозвілля маленьких ДіПі» йдеться про ігри, характерні для цієї доби. Детально досліджено перебування дітей у літніх відпочинкових таборах.

Важливо, що теоретичний матеріял авторка ілюструє не лише світлинами, а й віршами, уривками з художніх творів, фейлетонами та рецептами страв.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!