Єлєна Пєтровська, Жан-Люк Нансі, С’юзен Бак-Морс. Синий диван, № 1

Редакція Критики ・ Квітень 2003
Москва: Модест Колеров и «Три квадрата», 2002.

Новий московський журнал «Синій диван», як стверджує його редакція на чолі з Єлєною Пєтровською, призначено тим, кого цікавить сучасність. І не тільки «своїм»: видання декларує відкритість – поглядів, підходів, стильових еталонів. Спільноті «своїх» у цьому розумінні ще треба сформуватися, а можливо, що вона залишиться неоформленою, потенційною.

Це журнал нотаток і роздумів, незавершених чи підібраних фраґментів. Зумисна фраґментованість, сподіваються автори, дозволить оновлювати сюжети, обговорювати культурні явища й неспішно просуватися далі. Матеріяли, об’єднані у пробному числі, намагаються продемонструвати різні реакції на актуальність: в деяких вона постає безпосередньою темою для роздумів – що таке «наш час» і як змінюється ставлення людини до історії; в інших виявляє себе як тло, на якому постають альтернативні художні й видавничі практики, тобто як чинник, що змушує до пошуку адекватної мови.

Тексти в часописі розбито на чотири розділи. В першому автори пропонують власний аналіз сучасного світу, звертаючися до подій 11 вересня та їхніх наслідків. Подаючи переклади статтей західних авторів – філософа Жана-Люка Нансі («Сакральність і масова смерть»), професора політичної філософії та соціяльної теорії С’юзен Бак-Морс («Глобальна публічна сфера?»), спеціяліста з культури XX століття Джонатана Флетлі («Про логіку глобального видовища»), журнал друкує їх також і мовою ориґіналу; тут-таки вміщено статтю політичного філософа Едуарда Баталова «Між Еросом і Танатосом, або Матерія в пошуках форми».

Другий розділ поетичніший: Свєтлана Нєрєтіна звернулася до постаті Лєрмонтова («Кроки Арбєніна»), а Едуард Надточій – до Тютчева («Тох у ва-боху»); поміщено також уривок з есею Вальтера Беньяміна «Про деякі мотиви у Бодлера» (1939) – із твору його пізнього, паризького періоду, коли Беньямін перебував під впливом марксизму (у версіях Адорно і Брехта) та французького «Колежа соціології».

Третя рубрика характерна різнобарвністю: есей Нікіти Алєксєєва «Між “Д” і “Щ”» – це роздуми на тему «що таке сучасність?», стаття Зари Абдулаєвої «Альтернатива» присвячена «Догмі 95» і піднесенню европейського кіна, а директор видавництва «Ad Marginem» Алєксандр Іванов публікує «Протокол про наміри», в якому розмірковує про феномен «інтелектуального видавництва» в Росії, зокрема на прикладі власного.

Нарешті, четвертий розділ цілком відведено рецензіям. Ілья Нілов відгукується на книжку Фридриха Юнґера «Ніцше», Алєксандра Пікунова рецензує перший том «Мітологік» Клода Лєві-Строса «Сире і приготоване», Боріс Стєпанов – «Як думають історики» Копосова, а Татьяна Дашкова – «Демон теорії» Антуана Компаньона.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!