Szymon An-ski. Tragedia Żydów galicyjskich w czasie I Wojny Światowej. Wrażenia i refleksje z podróży po kraju

Сергій Гірік ・ Грудень 2013
Przemyśl: 2011.

«Трагедія галицьких євреїв під час Першої світової війни» є книжкою спогадів і подорожніх нотаток із кількох поїздок до окупованих російськими військами Східної Галичини та Буковини, що їх єврейський письменник і громадський діяч Семен Анський (Шломо Рапопорт) здійснив як представник Петербурзького комітету допомоги євреям. Автор переступає межі, заявлені в назві, й документує великий масив фактів про знущання над євреями (не лише підданими Австро-Угорщини, а й мешканцями підросійської частини Польщі), а також подає загальні відомості про економічну та соціяльну ситуацію польського та галицького єврейства. Вдумливий та уважний спостерігач переказує подробиці безлічі розмов із місцевими мешканцями, євреями та неєвреями, із представниками російської військової та цивільної окупаційної адміністрації. Безперечно, його розповідь є дуже цінною для дослідників історії українського та польського єврейства і загалом історії України та Польщі описуваного періоду. Тим більше, що цей написаний століття тому текст залишається малодоступним, а виданий десять років тому англійський переклад є неповним і має суттєві помилки.

Опис тривалих безуспішних спроб Семена Ан-ського потрапити до Галичини під час першої поїздки залишає враження, що окупована австро-угорська територія була майже цілковито закритою для цивільних осіб і відвідати її можна було лише зі спеціяльного дозволу військової адміністрації. Автор фіксує масові депортації єврейського населення з прифронтової смуги, численні випадки грабунків єврейських крамниць, жител тощо. Дуже настійливо автор наголошує роль місцевого польського населення в поширенні юдофобських чуток про шпигунство євреїв на користь Німеччини, їхню «зрадницьку» поведінку. Плітки було призначено для вух російських військовиків і журналістів, перед тим прихильно налаштованих до місцевого єврейства.

Автор описує численні випадки смертних присудів військових трибуналів звинуваченим у шпигунстві євреям (згадує також не надто часті випадки виправдальних вироків) і наводить подробиці їхніх справ, із яких видно рівень обґрунтованости оскаржень. Для прикладу можна навести одну (десятки аналогічних епізодів різняться лише деталями): заарештували єврея, що ніс двох гусей до сусіднього містечка, обшукали, знайшли листа єврейською мовою; оскільки «біс його зна», що в тому листі написано, єврея звинуватили у шпигунстві й передали до трибуналу.

Шкода, що книжку перекладено не безпосередньо з їдишемовного ориґіналу, виданого на початку 1920-х років, а зі здійсненого у 1929 році перекладу на іврит (хоч і доповнено за першодруком). Це мало би сенс, якби такою була авторова остання воля і текст на івриті був повнішим за текст на їдиші, але все якраз навпаки.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!