Сергій Білан. Трансформація життя українського селянства (1929–1939 рр.)

Андрій Блануца ・ Жовтень 2014
Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2014.

У монографії Сергія Білана окреслено нові сюжети історії українського селянства 1920–1930-х. На основі широкої джерельної бази, зокрема вперше впроваджених у науковий обіг деяких документів із архіву СБУ, автор показує зміни в соціяльній структурі, виробничій діяльності й національно-культурному житті українського селянства у 1929–1939 роках. Цілісно проаналізовано цілеспрямовану політику більшовицької влади, що призвела до руйнування традиційних аґрарних відносин, насаджування комуністичних методів виробництва, деформацій у духовній сфері. Усі ці аспекти автор розглядає в п’яти розділах праці.

Перший розділ традиційно подає теоретико-методологічну базу дослідження, аналізує історіографію проблеми та розкриває специфіку джерел, які дають змогу по-новому поглянути на історію українського селянства трансформаційного періоду.

У другому розділі висвітлено діяльність радянської влади в післяголодоморній відбудові українського села. Зокрема, тут пораховано демографічні втрати селянства України внаслідок колективізації, розкуркулення та Голодомору 1932–1933 років, проаналізовано аґрарну політику радянського уряду та її наслідків в Україні, а також висвітлено процес технічної реконструкції сільського господарства України.

Третій розділ стосується змін суспільної свідомости українського селянства у часи формування тоталітарного режиму. Тут досліджено суспільно-правовий статус колгоспного селянства, хутірське господарство та процес депортацій селян у 1930-х, а також особливості терору в українському селі.

Четвертий розділ присвячено дослідженню інтелектуально-професійного наповнення українського села. Приміром, автор розглядає кадрове забезпечення сільськогосподарського виробництва, означує розвиток аґрарної освіти та її вплив на формування соціяльного складу українського селянства, аналізує роль української сільської молоді в трансформаційних процесах цього періоду.

Останній розділ стосується духовного життя українського селянства в умовах соціяльно-економічних експериментів та репресій. Увагу зосереджено на вивченні позаекономічних методів підвищення продуктивности селянської праці в Україні, на соціяльному «захисті» селян, що його впроваджував радянський уряд, і поетапному процесі радянізації освіти й культури.

Заслуговує на увагу прикінцевий висновок Сергія Білана про формування «нової людини», яким займалася радянська система, через заперечення цінностей українців. Автор уважає, що фактично в той період відбувалося ідеологічне зомбування та духовне покріпачення цілих поколінь, втрачався органічний зв’язок між ними, а давніші цінності (як-от людяність, шанобливе ставлення до старших) зазнавали осуду. Натомість з’явилися й активізувалися суспільні явища, раніше не притаманні громадам або й такі, що їх раніше в громадах активно засуджували або й карали.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!