Корнелія Клінґер, Вівіан Ліска, Петер Бурґер. Transit. Europäische Revue, 23

Редакція Критики ・ Вересень 2002

23-тє число европейського рев’ю «Транзит» публікує матеріяли конференції «Століття аванґардів», проведеної в листопаді 2001 року у Відні.

Вступна стаття Корнелії Клінґер значно розширює поняття аванґард/и і розглядає його/їх як знакові явища автономії, секуляризації мистецтва в модерному суспільстві. Авторка показує, як у добу суспільства споживання мистецтво зближується з життям, оскільки на місце політизації естетики часів перших аванґардів приходить економізація естетики у вигляді комерціялізації мистецтва.

Вівіан Ліска в розвідці «Експресіонізм. Аванґард і злопам’ятність» розглядає спадок експресіонізму як спробу закрити світоглядний пробіл між минулим і майбутнім. Стаття Лютца Кьопніка «Стилі Беньяміна» зосереджується на неоаванґардистських теоретизуваннях відомого німецького теоретика мистецтва, філософа і критика Вальтера Беньяміна, спричинених появою звукового кіна. Матеріял Петера Бюрґера «Сюрреалізм у думці постмодерна» представлено в жанрі розмови з уявним читачем. Проф. Бюрґер вибудовує інтелектуальний міст від Фройда, Бретона до Фуко, Лакана і Ґройса.

Наступні два блоки публікацій присвячено проблемам насильства і вигнання – фундаментальним історичним категоріям в історії XX століття. Філософські міркування Чарлза Тейлора «Насильство і модерн» намагаються проникнути в природу насильства і пояснити його глибоке закорінення в модерній культурі. Ґендерні аспекти насильства піднімає Бірґіт Зауер («Насильство, держава і стать»). Проблему насильства продовжено в історичному есеї Славенки Дракулич «Тріюмф зла. Радислав Крстич: кар’єра військового злочинця». Вигнання і переміщення осіб у Східній Европі, що відбулися внаслідок геосуспільних пертурбацій XX століття, представлено у текстах Еви та Ганса Ган «Німці, “їхнє” вигнання і так званий декрет Бенеша»; Жака Рупніка «Інша Центральна Европа. Нові популізми та політика щодо минулого»; Петера Деметца «Нотатки на марґінесі», Райнера Мюнца «Століття вигнань».

Останій блок матеріялів «Транзиту» присвячено сучасним проблемам країн Східної Европи. Томас Венцлова у статті «В передпокої Европи. Калінінград і Литва» представляє свою візію «калінінградської» проблеми. Микола Рябчук міркує на тему «роздвоєности» України (український текст його допису див. в 10-му числі «Критики» за 2001 рік). З Рябчуковими висновками не погоджується проф. Роман Шпорлюк у коментарі «Чому українці є українцями». Дискусію доповнює цікавий погляд харківського науковця Тетяни Журженко у нотатках «Українська мітологія».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!