Жозе-Маріа де Ередіа. Трофеї

Редакція Критики ・ Липень 2002
Київ: Юніверс, 2001.

Жозе-Маріа де Ередія (1842–1905) – один із найяскравіших послідовників парнасизму, в чиїй творчості ця школа сягнула своєї вершини, найдосконалішого поетичного втілення. Він присвятив усю свою творчість розробленню однісінького ліро-епічного жанру – сонету, і в історію літератури ввійшов як автор лише однієї книжки сонетів «Трофеї» (1893), над якими працював близько тридцяти років. «Сама форма сонетів, – писав Ередія, – вимагає стриманости й довершености форми: сонет не має права бути тільки гарним, він повинен бути прегарним». Недарма його так ревно підносили українські неокласики.

Назви розділів збірки промовляють про те, до яких тем волів звертатися французький неокласик: «Греція і Сицилія», «Рим і варвари», «Середньовіччя і Відродження», «Конкістадори», «Схід і тропіки», «Природа і мрія».

Основний корпус книжки, яку супроводжують передмова Леоніда Череватенка та післямова Дмитра Наливайка, склали переклади Дмитра Паламарчука, котрий працював над ними майже все своє творче життя. В додатку зібрано всі відомі переклади з Ередія українською мовою – його вірші в різний час приваблювали Павла Грабовського, Максима Рильського, Миколу Зерова, Святослава Гординського, Володимира Державина, Михайла Ореста, Ігоря Качуровського, Дмитра Павличка, Івана Гнатюка, Михайла Москаленка, Максима Стріху.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!