Ева М. Томпсон. Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм

Володимир Ричка ・ Червень 2007
Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2006.
Переклад з англійської Марії Корчинської

Хоча Москва не досягла успіху у творенні єдиної життєздатної культурної спільноти на основі окремих територій і народів, які потрапили до сфери її впливу, вона скомпенсувала це успішністю текстуального вираження російського колоніялізму, запровадивши лексикон, що сприяв розбудові імперії. Жодна з европейських мов, за винятком слов’янських, і досі не розрізняє значень слів руський і российский, чи Русь, Россия та Московское государство. Відтак Центральна та Східна Европа, Сибір, Середня Азія і землі на берегах Чорного та Каспійського морів є, по суті, білими плямами на постколоніяльній карті світу, і їхню географію та культуру відносять до «Російської імперії» чи «Радянського Союзу». Книжка американської дослідниці демонструє, як засобами літератури було словесно присвоєно значну частину неросійської території та придумано традиції, які урівнювали околиці імперії з Москвою, роблячи їх так само беззаперечно російськими. Першим російським інтелектуалом, що започаткував у російській історичній думці напрям, названий у Еви Томпсон «текстуальною імперією», був, на думку авторки, Карамзін. Він, як уважає дослідниця, відіграв таку ж роль, як і його сучасник Геґель у пруській державі. У працях Карамзіна Томпсон віднаходить пряме текстуальне вираження аґресивного російського націоналізму. На основі аналізу текстів Пушкіна, Лєрмонтова, Льва Толстого дослідниця проілюструвала оприсутнення в письмі імперського дискурсу. Пушкіна вона вважає автором першого цілком успішного художнього формулювання російської імперської самосвідомости. Роман «Війна і мир» допоміг по-новому сформулювати головний імперський політичний міт, викликати в уяві образ, який відповідав імперським успіхам, через що цей твір є основоположним мітом російської національної ідентичности. У зміцненні позитивного самосприйняття росіян «Війна і мир» відіграла таку саму роль, яку для англійців мали історичні трагедії Вільяма Шекспіра. Авторка зосереджується також на середньоазіятській нарації російської літератури та імперській візії російських літераторів у пізній радянський період.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!