Звонко Каранович. Три картини перемоги

Олег Коцарев ・ Жовтень 2017
Київ: Комора, 2016.
Переклад із сербської Зоряни Гук.

У центрі роману з трилогії «Щоденник дезертира» сербського письменника Звонка Карановича — життя молодого чоловіка, глибоко відчуженого від свого суспільства та охопленої війною країни. Минула його весела контркультурна юність, і тепер настає час кризи середнього віку. Кризи, у стократ посиленої тим, що доведеться їхати на огидну для нього війну.

Оповідь від першої особи в «Трьох картинах перемоги» ведеться трохи сухувато, але при цьому вельми іронічно, з цікавими поворотами, яскравими персонажами — від геть демотивованих військовиків до психіятра, який нав’язливо переконує всіх довкола в перевагах рецепта апельсинової ракії. Тут же до уваги читачів запропоновано цілу принагідну енциклопедію «неформального» життя сербського міста Ніш межі століть: магазини компакт-дисків, кав’ярні, концерти, вечірки, бари, де, щоправда, вже не так драйвово, як колись. І просто побутові історії з дружбою, поліцією, корупцією, медициною, політикою, сексом…

Із цих характеристик книжки логічно випливають її сильні сторони та хиби. Це, з одного боку, однорідний до одноманітности сюжет, настрій, манера письма, а з другого — віртуозна деталізація та самодостатні характери. Гадаю, цікавою для українських читачів буде антивоєнна риторика «Трьох картин перемоги». Варте уваги й те, що цю книжку сповнено соковитою, аж перестиглою рок-н-рольною романтикою, але водночас вона є пародією на неї.

І останнє: беручись за Звонка Карановича, забудьте усталені уявлення та стереотипи про сербську культуру і літературу від Еміра Кустурици до Мілорада Павича.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!