Мартін Поллак. Цісар Америки. Велика втеча з Галичини

Роксоляна Свято ・ Травень 2016
Чернівці: Книги-ХХІ, 2015.
З німецької переклала Люба-Параскевія Стринадюк. Доопрацювали переклад Неля Ваховська, Олександра Григоренко

«Цісар Америки» — одна з найвідоміших книжок австрійського літератора й журналіста, дослідника східноевропейської історії Мартина Полака. 2011 року автор отримав за неї нагороду Ляйпцизького книжкового ярмарку за «европейське взаєморозуміння».

Це документальне дослідження міґраційного руху в Галичині кінця ХІХ — початку ХХ століття, коли через злидні з галицьких сіл і містечок (нинішня територія Польщі й України) поодинці і цілими родинами виїздили тисячі людей — передовсім «русинів»-українців, поляків та євреїв. Дехто з них справді здобував успіх і знаходив по той бік океану омріяне «сите життя», але на більшість чекала не «американська мрія», а поневіряння й злидні, а то й епідемії та смерть у чужому краю.

Полак оповідає десятки індивідуальних історій — і тріюмфів, і поразок, а інколи й просто курйозів, у які часом важко повірити, хоч усі вони базуються на реальних фактах. Матеріяли для книжки дослідник шукав у тогочасній періодиці, насамперед у бібліотеці Яґелонського університету, а також у Державному архіві Кракова. Та, як і в «Мерці у бункері» (2004), документальну основу автор використовує не для академічного наукового дослідження (із сотнями необхідних посилань і коментарів), а для книжки, написаної в напівесеїстичному-напіврепортажному жанрі. Тут це переважно кількасторінкові оповідки, які, втім, ніколи не переступають меж «літератури факту». Автор не лише не «довигадує» історій своїх персонажів, чиї сліди загубилися в невідомості, про що він завжди інформує авдиторію, а й послідовно уникає узагальнень, хоча нерідко читачі роблять їх самостійно, як і знаходять численні аналогії зі значно новішою історією.

«Велика втеча» розпочинається в останні десятиліття ХІХ століття, поступово набирає щораз більших обертів і несподівано уривається з початком Першої світової війни, а вже 1918 року «разом із Дунайською монархією» зникає і сама «коронна земля Галичина».

Левову частку сюжетів пов’язано з міґраційними злочинами, розмаїття яких справді вражає уяву. Це і численні (і нерідко доволі примітивні) махінації, розроблені для видурювання останніх грошей у легковірних і переважно неграмотних селян; і «санкціоновані» корумпованими чиновниками фіктивні «контори» в містах, які обіцяли надійний прихисток і роботу, а насправді не ґарантували бодай відносно безпечної мандрівки чи навіть прибуття в обіцяну країну; і розгалужена система торгівлі людьми та проституції, жертвами якої часто ставали якраз мешканки Галичини; і діяльність місцевих «американців» — учорашніх сусідів, які повернулися додому й тепер заробляли на життя «вербуванням» нових міґрантів тощо. Еміґрація в цій книжці — це не обов’язково рух в одному напрямку: Полак присвячує чимало уваги й долям постійних і тимчасових «повертанців», дехто з яких перетинав океан до десятка разів і поступово перевозив на новий континент ледь не половину свого села.

Другий наскрізний мотив книжки пов’язано зі злиденністю Галичини межі століть: тут автор нерідко вдається до статистики і фактів мікроісторичного рівня, розповідаючи про ситуацію в окремих селах, а то й долі вибраних родин. Наслідками цієї злиденности були, з одного боку, міґраційна «лихоманка» (яка багатьом здавалася єдиною альтернативою до приречено вбогого існування вдома), а з другого — дедалі сильніша ворожість до «іншого» всередині місцевої спільноти (в одному з останніх розділів ідеться про галицький антисемітизм та антиєврейські погроми початку ХХ століття).

Водночас, попри фактологічну захопливість і насиченість «Цісаря Америки», оповідний стиль Мартина Полака не спонукає до цілковитого занурення в епоху, як і співпереживання десяткам персонажів. Автор жодного разу не дає читачам забути, що перед ними документальне дослідження, а не художня література.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!