Бруно Шульц. Цинамонові крамниці. Cанаторій Під Клепсидрою

Наталя Якубчак ・ Лютий 2006
Львів: Форум видавців, 2004.

Востаннє про Бруно Шульца активно говорили в контексті скандального викрадення його фресок із Дрогобича. Нині підстава поновлення шульцівського дискурсу приємніша: нова книжка перекладів, випущена під маркою Форуму видавців. Всі тексти з цієї своєрідної перекладацької лабораторії, в якій п’ятеро перекладачів змагаються за наближення до ориґіналу, вже було (за поодиноким винятком) видрукувано або в періодиці, або в книжковому виданні (як-от 1995 року видання перекладів Андрія Шкраб’юка). Проте зібрані під однією обкладинкою різнотлумачення покликані вибудувати цілісну картину творчости єврея-дрогобичанина, що писав по-польськи.

Перекладати Шульца, як зізнається Григорій Чопик, непросто. Причина того – коротка художня форма, покликана втілити універсум, символічний підтекст, численні алюзії та натяки, багатозначні замовчування. Перекладач перебуває на межі між величчю тексту й загрозою його руйнації. Найцікавішим є експеримент із оповіданням «Sanatorium pod Klepsydrą»: подано ориґінал тексту й три переклади – Миколи Яковини, Андрюса Вишняускаса й Андрія Шкраб’юка. Тож читач має змогу подивитися на текст одразу з кількох перспектив, посмакувати окремі деталі.

Ця книжка спонукає задуматися про складність і потрібність межового перекладу зі спорідненої мови, особливо у випадку тісного історичного контакту. Дилема між настановою якомога точніше передати ориґінал і потребою засвоїти текст у своїй культурі особливо гостра на пограниччі близьких мов і культур. Українська мова має виявити і сприйнятливість, і стійкість. Тому полонізми у перекладі з польської виділяються в тексті особливо рельєфно. Власне, це відбувається вже в назві книжки: крамниці чомусь саме цинамонові. Дякувати, що все ж таки крамниці, а не склепи. Що вже казати, коли замість фруктів з’являються овочі, замість рідини – флюїд, замість сидіння – сидження тощо. Нерідко вжито суто польські синтаксичні конструкції, про які докладно говорити не випадає. Такі огріхи часом стають на заваді зануренню у фантасмагорійно-оніричний світ твору.

Спроба подати різні переклади під однією обкладинкою гідна подиву та пошани. Бруно Шульцові пощастило. Сподіваємося, що вона спровокує нову хвилю читання і нову зливу перекладів.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!