Володимир Голосняк. Ти твій блазень та інші

Редакція Критики ・ Листопад 2001
Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2001.

У шорсткуватих Голоснякових поезіях відчитується й певна обіцянка нової особистої інтонації, й сильна формальна робота, найцікавіша у пошуках прийомів, якими можна надолужити відсутність нормативної рими: найчастіше йдеться про повторення та заломлення елементів різного рівня віршобудови. Але бракує-таки непересічної думки і добротної образності, власне того, що надає такій роботі сенс: «відчитуване» – «не працює». Автор уміє будувати та розхитувати вірш, але наразі не має чого цією побудовою і розхитуванням оповісти. Поета з таким формальним вишколом не назвеш безнадійним, але ж сподівання, викликані першими збірками, виправдовуються не часто, а побоювання – майже завжди. Менше з тим, маємо контроверсійну книжечку вельми свіжих віршів, а химерна графіка Анни Кирпан, геть уся дисонансна до тексту, подеколи ще й підсилює читацький інтерес.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!