Іван Ґрешлик, Магдалена Ласло-Куцюк, Богдан-Ігор Антонич.... Ukrainistica. Збірник наукових праць

Наталя Іванова ・ Серпень 2005
Кривий Ріг: 2004.

Міжкультурні взаємини – особлива сфера зацікавлень гуманітарної науки. Ось і в збірнику праць, виданому в Криворізькому державному педагогічному університеті, більшість текстів має компаративістське спрямування. Та навіть і громадянство авторів добірки досить розмаїте: Австрія, Румунія, Словаччина...

Формально збірник складається з літературо- та мовознавчої частини, хоч уже в першій знаходимо статтю з ширших горизонтів культури – кіна. Це, власне, цікава, інформативна й не без впливу обертонів особистісного ставлення до теми розвідка Івана Ґрешлика про Сергія Параджанова (присвячена його 80-річному ювілеєві). Решта праць стосуються різних аспектів лінґвістики та порівняльного літературознавства. Магдалена Ласло-Куцюк розглядає символіку числа, або «езотеричну аритмологію» в трактатах та діялогах Григорія Сковороди, зв’язок сковородинських «чисел світобудови» із пітагорейством, а також християнськими джерелами. Поезія Богдана-Ігоря Антонича, потрактована через призму чільних мотивів та світоглядних домінант юдейської кабали, опиняється в полі уваги Валерії Юричко, а Світлана Журба зробила спробу зіставити творчість Миколи Хвильового та Франца Кафки – в обох працях, щоправда, більшу увагу присвячено описові спільного в досліджуваних текстах і меншу – самій природі інтертекстуальних зв’язків та їх мотивуванню.

Тематика мовознавчих студій збірника різнобічна, а часом і несподівана. Тут уміщено розвідку про україністичне мовознавство в німецькомовних землях Австро-Угорщини у другій половині ХІХ століття та в перші десятиріччя ХX – у статті Германа Бідера непрямо заторкнуто й питання про зміст лінґвістичних дискусій названої доби, скерованих, зокрема, її політичним та культурним контекстом. Дослідник Микола Вербовий знаходить у невеликому фольклорному тексті другої половини ХVІІІ століття зразок «чужої» мови – тієї, що в російському варіянті має назву «заумь». А в статті Василя Голобородька ключем до інтерпретації одного з казкових мотивів стає табуйована в народній свідомості тема статевих стосунків, що транслює себе через «дозволене» слово, і його етимологія, зміст та експансія в ті чи інші тексти культури (наразі йдеться про фольклор) стає віссю дослідження.

Завершують збірник невеликий науковий сюжет із морфології української мови (Ксенія Качайло) та низка рецензій, серед яких – досить критичний відгук на «Короткий словник жарґонної лексики української мови» Лесі Ставицької.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!