Андреа Ґраціозі, Юрій Присяжнюк, Даніель Бовуа.... Україна Модерна

・ Квітень 2011
2010. Том 6 (17). Безмежне село

Черговий том «України модерної», що має назву «Безмежне село», відкривається форумом «“Незручний клас” у модернізаційних проєктах»: проблеми аґрарної історії, а також феномен селянської нації обговорюють Андреа Ґраціозі, Юрій Присяжнюк, Даніель Бовуа, Андрій Заярнюк та інші.

Під рубрикою «Статті» вміщено чотири тематично і методологічно дуже різні розвідки, кожна з яких, однак, у той чи той спосіб дотична до головної теми випуску або ж до переосмислення «народницької проблематики»: Андреас Капелєр у статті під провокативним заголовком «Самоучка, жінка, кацапка» розповідає про «труднощі інтеґрації», що спіткали Олександру Єфименко – жінку та росіянку з походження, коли вона намагалася долучитися до української історіографічної спільноти; Володимир Маслійчук досліджує вияви рухливости та специфічну підліткову злочинність у Харківському намісництві наприкінці XVIII століття; Марія Маєрчик змальовує вельми відмінну від стереотипних уявлень про «народну цноту» картину дошлюбних інтимних стосунків молоді в селах і містах Східної та Центральної України на початку XX століття; Гіроакі Куромія аналізує Голодомор 1932–1933 років з огляду на евразійський контекст Сталінової політики. А в розділі «Небезстороння думка» редакція пропонує увазі читачів перший український переклад теоретичної праці одного з чільних дослідників соціології селянства Теодора Шаніна.

Утім, зміст тому не обмежується самою тільки «аґрарною» проблематикою, але цілком природно зачіпає і проблеми модернізації та націєтворення. Під рубрикою «Центральна Европа» Марек Корнат оповідає історію польського прометеїзму міжвоєнної доби, а Роман Сирота відтворює українські сюжети в класика британської повоєнної історіографії Алана Тейлора.

Розділ «Дискусії» відкриває есей Ільї Ґерасімова про проблеми національної свідомости селян; тут-таки Сергій Савченко прискіпливо коментує монографію Сергія Жука про «втрачену російську Реформацію» – селянські секти на півдні України, а Павло Кутуєв укотре показує, якої профанації зазнають стандарти наукового дослідження, цим разом у царині «модернізаційного дискурсу». Алєксандр Ґоґун рецензує книжку Богдана Мусяла з історії совєтських партизанів, а Мар’яна Гірняк у відповіді на критичний допис Катерини Рубан із попереднього випуску УМ обстоює власне бачення творів і постаті Віктора Петрова (Домонтовича). В рецензійному відділі подано огляди нових литовських, польських, українських і австрійських наукових видань.

Завершує том добірка матеріялів пам’ятівидатного українського історика, автора «України модерної» і «Критики», академіка Ярослава Ісаєвича, який помер у червні 2010 року. Часопис публікує фраґмент його інтерв’ю Юрію Зайцеву, в якому науковець, зокрема, розповідає маловідомі факти про свій науковий шлях, а також спогади про цю непересічну постать із пера його колеґ: Станіслава Кульчицького, Міхаеля Мозера та Сергія Савченка.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!