Іван-Павло Химка, Микола Крикун, Юрій Присяжнюк та ін. Україна модерна. Число 6

Критика ・ Жовтень 2001
Львів: Інститут історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001.

Шосте число річника «Україна модерна» відкривається концептуальним нарисом професора Альбертського університету Івана-Павла Химки «Історія, християнський світ і традиційна українська культура: спроба ментальної археології»; у свій спосіб тему традиційної української спільноти продовжують автори інших статей: львівський історик Микола Крикун аналізує склад населення домогосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1792 року; Юрій Присяжнюк на матеріалах Наддніпрянської України розглядає поняття «праці» як цінності у колективній психології українських селян післякріпосницької доби; Володимир Меджецький досліджує проблему участі селян у націєтворчих процесах Центральної та Східної Європи у другій половині XIX – на початку XX століття, а Ярославові Грицаку йдеться про сприйняття галицькими українцями давньоруської спадщини, а відтак про конструювання їхньої історичної пам’яті. Грицак публікує в цьому числі «України модерної» ще один свій матеріал – інтерв’ю з Євгеном Сверстюком про колізії навколо Франкових ідей та загальну духовну атмосферу у Львівському університеті в перші повоєнні роки.

У відділі «Документи» Петро Кулаковський публікує Інструкцію сеймику Чернігівського воєводства 1646 року, Мирослава Керик – інвентар та акт оцінення майна бродівського ливарника XVIII століття, а Ігор Чорновол – лист Томислава Розвадовського до Марії з Шимановських Розвадовської з описом його поєдинку з Теофілом Окуневським.

Андрій Заярнюк в есеї «Інша Європа» продовжує давню дискусію про книжки Ларі Вулфа (залучаючи до обговорення ще й розвідку Дерека Саєра «Береги Богемії. Чеська історія») та концепції «відкриття» чи то інтелектуального конструювання Східної Європи, – зрештою, це дискусія про перспективи (чи безперспективність) постмодерністського підходу до історії, яку розпочав Олексій Толочко у «Критиці» аж 1998 року (див. чч. 7-8 та 11), і яка відтак час од часу спалахує на сторінках різних видань. Подибуємо також низку рецензій: Кость Бондаренко відгукується на книжку Анатоля Камінського про Василя Охримовича, Ярослав Глистюк аналізує працю Івана-Павла Химки «Релігія та національність у Західній Україні» («Religion and Nationality in Western Ukraine. The Greek Catholic Church and the Ruthenian Movement in Galicia. 1867–1900»), де, вважає рецензент, дуже цікаво поставлено складне й малодосліджене питання про взаємозв’язок між релігією та національністю; Сергій Демидов представляє читачеві публіцистичний нарис білоруського дослідника Сергія Ткаченка «Повстанська армія: тактика боротьби», присвячений історії УПА та організації українського повстансько-партизанського руху в 40–50-х роках, Ліліана Гентош  реферує монографію Ілая Прізеля з історії міжнародних відносин і формування національних ідентичностей у Центрально-Східній Європі («Natioanal Identity and Foreign Policy. Nationalism and Leadership in Poland, Russia and Ukraine»), а Леонід Зашкільняк – дослідження Анатолія Кругляшова «Драма інтелектуала: політичні ідеї Михайла Драгоманова».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!