Михайло Шкільник. Україна у боротьбі за державність в 1917–1921 рр. Спомини і роздуми

Андрій Блануца ・ Квітень 2017
Київ: Кліо, 2016.

Перше видання книжки Михайла Шкільника вийшло в Торонті 1971 року. Шкільник був очевидцем подій української революції 1917–1921 років та одним із її активних діячів. Працював у Міністерстві торгівлі і промисловости УНР, а згодом – у Міністерстві закордонних справ. Після підписання в березні 1921 року Ризького мирного договору працював суддею у повітовому місті Перемишляни, де під час Другої світової війни за німецької окупації був бурмістром. Із наступом радянських військ у березні 1944 року еміґрував на Захід. Урешті Шкільник опинився в Канаді та написав книжку, багату на факти й аналіз подій революції, що їх відтворив із надзвичайною точністю, як зазначає упорядник видання Владислав Верстюк.

Спомини та роздуми автор уклав у три частини. У першій ідеться про діяльність Центральної Ради, утворення якої Шкільник уважає «першими проблисками української державности». Він аналізує різні аспекти роботи Центральної Ради, описує суспільні верстви, представники яких сформували цей орган. Далі автор розповідає про напрямки діяльности Центральної Ради, політичну боротьбу, творення органів державного устрою тощо. Шкільник позитивно оцінює Центральну Раду.

У другій частині «Павло Скоропадський та його гетьманування» автор відверто несхвально оцінює цей період революції, насамперед через особу гетьмана. Прихід Скоропадського до влади Шкільник уважає за нещасливий поворот долі для УНР. На думку автора, гетьман був рішучим реставратором Російської імперії, у системі якої місце Україні відводив на периферії без права на самостійність. У книжці детально описано гетьманський переворот, у якому вирішальну роль відіграли німецькі війська. Аналізуючи діяльність урядів Скоропадського, Шкільник неочікувано добре відгукується про голову уряду Федора Лизогуба, який допускав існування самостійної української держави. Детально описано у книжці й діяльність опозиційних до режиму гетьмана сил. Шкільник оцінює указ гетьмана про федералізацію України як акт зліквідування Української Держави, що прискорив антигетьманський переворот і прихід до влади Директорії УНР.

На відміну від опису й аналізу подій часів Центральної Ради та Гетьманату Скоропадського, у третій частині «Суверенна, соборна Українська народна республіка» Шкільник лише пунктирно означив напрямки діяльности Директорії. Книжку завершують коротенькі висновки та іменний покажчик. Як у передмові пише упорядник, її варто прочитати через те, що спогади Шкільника, діяча української революції другого владного ешелону, – «то не просто особисті враження, а переживання великих подій і аналіз їх справжнім громадянином».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!