Валерій Смолій, Валентина Матях, Тарас Чухліб. Україна в Центрально-Східній Європі. Випуск 17

Андрій Блануца ・ Жовтень 2018
Київ: Інститут історії України НАН України, 2017.

Випуск присвячено ювілею одного з редакторів часопису, доктора історичних наук, професора Кам’янець-Подільського національного університету Валерія Степанкова. У першій рубриці Валерій Смолій аналізує науковий доробок науковця як дослідника ранньомодерної історії України, зауважуючи значення наукових розробок Степанкова для вивчення Української революції середини XVII століття. Валентина Матях змальовує творчий портрет історика.

У рубриці «Україна козацька» – чотирнадцять статтей фахівців із козацької тематики. Тарас Чухліб представляє дослідження термінів та понять «Україна», «український», «отчизна», «народ» в офіційному дискурсі й тому, як їх сприймали козаки Війська Запорізького впродовж 1666–1672 років. Віктор Горобець досліджує матеріяльні аспекти діяльности уряду полковника в Гетьманаті. Володимир Пришляк розвиває цю тематику, досліджуючи полковницький уряд на прикладі діяльности миргородського полковника Павла Апостола. Стаття Віктора Брехуненка стосується соціяльного портрета адвокатів Гетьманщини.

Володимир Верстюк пише про організацію дипломатичної служби Богдана Хмельницького в доробку Миколи Костомарова. Спільна стаття Яши Фирата та Ярослава Пилипчука аналізує динаміку стосунків між Кримським ханством і Швецією у XVII столітті. Дмитро Вирський звертається до функціонування міських маґдебурій та церковних латифундій Кременчуччини. Олександр Гуржій зіставляє адміністративний устрій та систему управління містами України і Білорусі в другій половині XVII – XVIIII столітті. До міської тематики звертається і Василь Кононенко, аналізуючи історико-правовий статус міст із «Пактів і Конституції» 1710 року. В’ячеслав Станіславський досліджує інструкцію російському послу Петру Толстому для перемовин із представниками турецького уряду щодо пограбування грецьких купців 1702 року.

Олена Дзюба досліджує договірні статті Богдана Хмельницького, що лягли в основу правового підґрунтя змагань за збереження автономії Гетьманату часів Кирила Розумовського. Олена Бачинська звертається до трансформації військово-політичного устрою Запорозької Січі у складі Османської імперії на межі XVIII–XIX століть. Ярослав Федорук досліджує матеріяли археологічних експедицій 1951 та 1953 років із вивчення Запорозьких Січей перед тим, як їх було затоплено Каховським водоймищем, і у додатках представляє документи з теми.

Другу велику рубрику «Від античності до раннього нового часу» представлено дослідженнями десяти авторів. Розпочинає її стаття Олександра Одріна про особливості ольвійсько-херсонеської торгівлі в IV–III століттях до н. е. Релігійну тематику на рубежі середньовіччя і раннього нового часу підіймає Валерій Зема: намагається з’ясувати час і причини появи полеміки щодо Filioque. Катерина Моця досліджує візантійський вплив на фортифікацію середньовічного Криму. «Лінії Володимира» в системі оборони Південної Русі вивчає Олександр Моця, доводячи, що такі оборонні лінії проходили по річках Трубіж, Остер, Десна та Стугна. Олександр Филипчук досліджує втрачений фраґмент епітафії імператора Йоана Цимісхія. Тетяна Вілкул звертається до проблеми запозичень із «Хроніки» Йоана Малали в Галицько-Волинському літописі.

До формування інституту правового захисту на українських землях Великого князівства Литовського в контексті розвитку місцевого самоврядування у другій половині XV – XVI столітті звертається Дмитро Ващук. Тетяна Гошко досліджує інститут жебрацтва у руських містах у XV – першій половині XVI століття. Андрій Гурбик розглядає еволюцію сільського самоврядування на українських землях ВКЛ у XVI столітті. Завершує збірник стаття Валянціна Голубєва про особливості застосування та використання наукової термінології щодо вивчення сільської громади в Білорусі у XVI–XVIII століттях.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!