Лариса Левчук. Українська естетика: традиції та сучасний стан

Дмитро Шевчук ・ Квітень 2012
Київ: «МАКЛАУТ», 2011.

Як зізнається сама Лариса Левчук, спочатку вона мала намір обмежити опис тенденцій української естетики останнім півстоліттям, тобто співвіднести предмет дослідження із власним досвідом педагогічної та наукової роботи. Звісно, такий підхід дав би змогу ґрунтовніше розкрити актуальні тенденції та докладніше розглянути доробок сучасних науковців – колеґ Лариси Левчук у її дослідницькій царині. Але, пише авторка, «п’ятдесят років, штучно вирваних із загального контексту руху естетичного знання, деформують уявлення про логіку розвитку естетики» і «не дозволяють побачити ані її витоків, ані перспектив». В остаточному варіянті монографія охоплює ширший контекст розвитку в Україні цієї філософської дисципліни, розглядаючи загальні аспекти формування естетичних уявлень у контексті національної культури та виокремлюючи проблеми, цікаві для сучасних дослідників.

Перший розділ присвячено становленню естетичних уявлень в українській культурі від часів Київської Русі до кінця XIX століття. У другому розділі – «Українська естетика на межі XIX–XX століть» – проаналізовано естетичні погляди Івана Франка, Миколи Вороного та Гната Хоткевича. Окремо розглянуто українську естетику початку XX століття. Аналізуючи основні естетичні проблеми, порушувані в Україні в 1910–1940-х роках, дослідниця фокусує увагу передусім на постаті Володимира Винниченка. Важливим явищем в історії української естетики цього періоду є аванґардистський рух. Авторка зосереджується зокрема на проблемах національної ідентифікації аванґардистів, осмислення творчо-спонукального експерименту, виокремлює основні ідеї та модифікації українського аванґардизму. В контексті розвитку української естетики початку XX століття дослідниця детально аналізує естетичну концепцію Казимира Малевича, зауважуючи, що в його праці «Естетика» ми не знайдемо естетичного аналізу мистецтва, але цінна вона передусім тим, що демонструє спробу практика й учасника мистецького життя зрозуміти актуальні феномени вітчизняного та европейського мистецтва.

Останні два розділи демонструють розвиток української естетики в другій половині XX століття та за часів української незалежности. Авторка здійснює аналіз концептуалізації проблеми «естетичного», розглядає найважливіші дослідження, що проводилися в цей період, описує найзначущіші естетичні школи, що сформувалися в Україні.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!